Росія активно застосовує під час атак по Україні балістичні ракети малої дальності "Іскандер-М". Як зазначає Forbes, їхнє виробництво залежить від ключового компонента твердого ракетного палива — перхлорату амонію. Саме його РФ не може виготовляти у великих обсягах без імпорту важливого прекурсора — високочистого хлорату натрію.
За даними Ради економічної безпеки України, перхлорат амонію може становити понад половину складу твердого палива "Іскандера". Його масове виробництво можливе лише за наявності високоякісного хлорату натрію. Після розпаду СРСР Росія втратила частину відповідних виробничих потужностей, тому значною мірою залежить від імпорту.
Недостатні обсяги, як пише видання, компенсував хімічний завод "Фаргонаазот" в Узбекистані, який належить сінгапурській групі "Індорама". Корпорацію контролює родина Лохія, пов'язана з Лакшмі Мітталом, керівником ArcelorMittal.
Forbes звертає увагу, що цей бізнес-факт створює парадоксальну ситуацію: компанія, пов’язана зі структурою Міттала, опиняється у ланцюгу постачання матеріалів для ракет, якими Росія неодноразово обстрілювала й український завод ArcelorMittal у Кривому Розі.
"Фаргонаазот" у 2024 році експортував до РФ хлорату натрію на 11,4 млн доларів, а у першій половині 2025 року — ще на 6,9 млн доларів. Остання зафіксована поставка відбулася у червні 2025 року.
Загалом у 2024 році Китай забезпечив 61% імпорту хлорату натрію до Росії, Узбекистан — 39%. Разом це понад 36,9 млн доларів поставок протягом 2024 — початку 2025 років.
Автори наголошують: Росія не здатна самостійно виробляти хлорат натрію високої чистоти. Нові лінії плануються, але більшість не запрацюють до 2025–2027 років, що створює критичну вразливість для ракетної програми РФ.
Попри те, що хлорат натрію внесено до санкційного списку ЄС як товар, що підтримує російську промисловість, основні постачальники з Китаю та Узбекистану, зокрема "Фаргонаазот", залишаються поза санкціями.
Директорка з аналізу Ради економічної безпеки України Олена Юрченко пояснила, що проблема полягає не у відсутності заборон, а у структурних лазівках:
- ланцюг постачання прекурсорів ракетного палива не контролюється повністю;
- обмеження не охоплюють постачальників із третіх країн;
- компанії, які безпосередньо забезпечують поставки, залишаються несписаними в санкційні переліки.
Forbes нагадує, що ArcelorMittal Кривий Ріг від початку повномасштабної війни сплатила понад 500 млн доларів податків та виділила понад 18 млн доларів на гуманітарні та відновлювальні програми. Попри це, саме ракети, виробництво яких залежить від імпортованих хімікатів, регулярно завдають ударів по підприємству й місту.
На думку авторів публікації, запровадження санкцій проти узбецьких і китайських постачальників суттєво ускладнило б для Росії доступ до хлорату натрію: їй довелося б звертатися до менш надійних виробників, прискорювати довготривале власне виробництво або навіть змінювати конструкцію ракет.
Видання завершило матеріал питанням: чи наважаться політики ЄС ліквідувати лазівки, які дозволяють великим бізнес-групам отримувати прибутки з обох сторін війни — одночасно допомагаючи Україні та постачаючи матеріали, що використовуються у російських ракетах.
Раніше ми писали, що ввечері 1-го і зранку 2 грудня російські дрони атакували цивільні об’єкти газової інфраструктури, що забезпечують видобуток та зберігання газу.
