Під час військових кампаній у Афганістані (2001) та Іраку (2003) Сполучені Штати діяли за чітким сценарієм: введення військ, повалення чинного режиму та подальша спроба стабілізації ситуації на місцях. Натомість нинішнє протистояння США та Ізраїлю з Іран, за оцінкою міжнародного оглядача, виглядає принципово інакше.
Головний коментатор із міжнародних питань видання Financial Times Гідеон Рахман вважає, що президент Дональд Трамп наразі не має чіткого та реалістичного плану подальших дій. На його думку, американський лідер не готовий до масштабного наземного вторгнення, з огляду на досвід попередніх воєн і значні втрати серед військових.
Замість цього, як зазначає автор, Вашингтон робить ставку на повітряні удари та ракетні атаки, розраховуючи, що тиск з повітря зможе змінити баланс сил усередині країни. Рахман називає це спробою реалізувати безпрецедентну стратегію — домогтися політичних змін без введення сухопутних військ.
Після повідомлень про загибель верховного аятоли Ірану Алі Хаменеї та низки іранських генералів Трамп звернувся до іранських військових із закликом скласти зброю. Водночас, наголошує оглядач, у таких заявах бракує конкретики: незрозуміло, хто саме міг би перебрати управління державою та яким чином це можливо без організованої сили на місці.
Автор підкреслює, що сподівання на "спонтанний перехід" до демократії після авіаційної кампанії не мають переконливих історичних прикладів. Якщо для Ізраїлю ключовою метою є насамперед послаблення військового потенціалу Тегерана, то для США та держав Перської затоки наслідки затяжного конфлікту можуть виявитися значно складнішими.
Під загрозою опиняється стабільність таких країн, як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, які тривалий час позиціонували себе як відносно безпечні та передбачувані центри регіону. У разі ескалації війни економічний розвиток може поступитися місцем нестабільності, подібній до тієї, що спостерігалася у Сирія чи Лівія.
Окремо журналіст звертає увагу на рівень громадської підтримки. Якщо після подій вересня 2001 року військові дії на Близькому Сході схвалювали до 90 % американців, то нинішня операція проти Ірану, за його словами, має підтримку лише близько 27 % громадян США.
Раніше ми писали, що британський прем'єр Кір Стармер намагається триматися на відстані від спільної американо-ізраїльської операції в Ірані, неодноразово наголошуючи, що Велика Британія «не відігравала жодної ролі» в атаці на Іран. Цим він розлютив американського президента Дональда Трампа.
