Можливе послаблення участі США в НАТО на тлі активізації російських гібридних операцій проти європейських країн може збільшити ризик застосування Москвою ядерної зброї. Таку думку висловив експерт із питань російського ядерного арсеналу Спенсер Уоррен у матеріалі для Forbes.
За його оцінкою, Володимир Путін може вдатися до ядерного шантажу або навіть застосування ядерної зброї, якщо вирішить силою повернути під контроль Росії території, які раніше входили до складу СРСР. Серед потенційних цілей Кремля експерт називає країни Балтії – Литву, Латвію та Естонію.
Як зазначає видання, після відновлення незалежності балтійські держави приєдналися до НАТО, щоб захиститися від можливого нового російського вторгнення. Подібний шлях свого часу обрали й інші країни колишнього соціалістичного блоку, зокрема Польща.
Водночас Росія вже використовує погрози застосування ядерної зброї як інструмент тиску на Захід у контексті війни проти України. Уоррен припускає, що Москва може поширити цю тактику на інші країни, які розглядатиме як потенційні об’єкти військової агресії.
На думку експерта, постійне загострення ядерної риторики Кремля та спроби змінити європейський безпековий порядок створюють ризик переходу від погроз до реального застосування ядерної зброї. Він наголошує, що остаточне рішення щодо використання російського ядерного арсеналу залежить від Путіна, а ймовірність такого сценарію може зростати в міру реалізації його планів щодо відновлення впливу на території колишнього Радянського Союзу.
У матеріалі також ідеться про те, що відсутність американської підтримки могла б зробити країни Балтії вразливішими перед російською армією. Їхні національні збройні сили значно поступаються російським за масштабами, а тому важливу роль у стримуванні Москви відіграють союзницькі гарантії НАТО.
Уоррен застерігає, що сигнали про можливий відхід США з європейського театру безпеки можуть підштовхнути Росію до швидшої реалізації планів щодо країн Балтії. Одночасно це, за його оцінкою, може знизити для Кремля бар’єри до розгляду ядерного сценарію як способу досягнення військових цілей.
Водночас експерт вважає, що європейські члени НАТО навіть без участі США мають потенціал для протидії Росії за умови спільних дій. Він звертає увагу на військові можливості країн Північної Європи – Фінляндії, Норвегії, Швеції, Данії та Ісландії, які мають сучасну бойову авіацію, бронетехніку й підготовлені за стандартами НАТО війська.
"Це не означає, що перемога Європи над Росією гарантована, що вона буде легкою або що союзники не зазнають значних втрат. Але я не думаю, що Росія змогла б вести й виграти тривалу війну навіть проти об’єднаних країн Північної Європи", – зазначив Уоррен.
На його думку, ключовим питанням залишається здатність Росії швидко захопити балтійські держави та втримати їх у разі контрнаступу НАТО без американської допомоги. Експерт визнає, що передбачити результат такого сценарію неможливо.
Водночас він припускає, що якщо країни Балтії зможуть зупинити російський наступ, Москва зазнає поразки у звичайній війні, навіть без прямого залучення США до бойових дій.
Попри це, Уоррен вважає ризик ядерної ескалації з боку Кремля значним. Водночас він не виключає, що Москва може утриматися від застосування ядерної зброї, якщо побоюватиметься прямого втручання Сполучених Штатів або серйозної реакції Франції.
Керівний комітет Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (NEA ОЕСР) підтримав запуск процесу приєднання України до організації.
