Польща розпочинає підготовку позову про репарації проти Росії за злочини, вчинені під час радянського панування. Таким чином Варшава фактично розширює власну політику історичних претензій, раніше спрямовану проти Німеччини, від якої у 2022 році вимагала близько 1,3 трлн євро компенсації за збитки Другої світової війни.
Як повідомляє Financial Times, директор спеціального інституту, уповноваженого урядом на дослідження історичних злочинів Росії, Бартош Ґондек заявив, що нове розслідування буде масштабнішим, ніж оцінка злочинів нацистської Німеччини. Йдеться не лише про події Другої світової війни, а й про понад чотири десятиліття перебування Польщі під впливом СРСР у період холодної війни.
Ініціатива з’являється на тлі зростання напруженості між Варшавою та Москвою. Польська влада звинувачує Росію у посиленні гібридної активності, зокрема кібератак і провокацій поблизу кордону. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Варшава неодноразово заявляла про загрозу безпеці регіону.
За словами Ґондека, поки зарано говорити про можливий обсяг фінансових вимог до Москви. Його команда, що складається приблизно з десяти істориків і дослідників, стикається з серйозними труднощами — обмеженим доступом до російських архівів та знищеними або сфальсифікованими документами радянської доби. Проєкт він назвав довгостроковим.
Водночас польські вимоги до Німеччини залишаються предметом політичних суперечок. Берлін наполягає, що питання репарацій було юридично врегульоване після війни. Опозиційна партія Право і справедливість (PiS) критикує уряд Дональд Туск за нібито недостатній тиск на Німеччину. Натомість представники PiS стверджують, що вимоги до Росії були в їхніх планах і раніше.
Євродепутат від PiS Аркадіуш Мулярчик, який очолював кампанію з німецьких репарацій, заявив, що нова ініціатива може відволікати увагу від «незавершеної відповідальності Берліна».
Історичний контекст залишається чутливим. Кремль роками заперечував відповідальність за злочини, зокрема за Катинська різанина 1940 року, під час якої було вбито близько 22 тисяч польських офіцерів та цивільних. У 2010 році російський парламент визнав, що наказ про розстріли віддав Йосип Сталін. Однак після 2022 року риторика Москви стала більш ревізіоністською, а російські посадовці почали висувати власні історичні претензії до Польщі.
У 2023 році спікер Держдуми В'ячеслав Володін навіть запропонував вимагати від Польщі 750 млрд доларів за "визволення" під час Другої світової війни. Натомість керівник російського архівного відомства Андрій Артізов заявив про нібито відповідальність Польщі за зрив довоєнної співпраці СРСР із західними країнами — що Варшава категорично відкидає.
Польський історик Павел Махцевич вважає, що уряд Туска переслідує одразу дві цілі: протидіяти російській дезінформації та продемонструвати, що питання історичної справедливості не є виключною темою правих сил.
Президент Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує PiS, також продовжує наголошувати на необхідності компенсацій з боку Німеччини. У відповідь канцлер Фрідріх Мерц заявив про готовність до символічних і гуманітарних жестів, зокрема щодо створення польського меморіалу в Берліні та повернення культурних цінностей, наголосивши на історичній відповідальності Німеччини.
Представники канцелярії Туска зазначають, що Польща перебуває лише на початковому етапі формування "східного звіту" — комплексного дослідження радянського періоду. Окрім воєнних злочинів, документ має оцінити демографічні втрати, територіальні зміни після 1945 року та довгострокові економічні й соціальні наслідки радянського домінування.
Раніше сейм Польщі ухвалив законопроєкт, який звільняє від кримінальної відповідальності громадян країни, що воюють на боці України. За даними Polskie Radio 24, рішення підтримали 406 депутатів, четверо виступили проти, а 19 утрималися.
