Безпека Литви безпосередньо залежить від перебігу війни Росії проти України. Поки Москва спрямовує значну частину своїх ресурсів на бойові дії, її здатність створювати пряму військову загрозу для Литви та інших держав НАТО залишається обмеженою.
Про це йдеться у щорічній оцінці загроз національній безпеці, яку оприлюднили Департамент державної безпеки Литви та Другий департамент оперативних служб Міністерства національної оборони, пише LRT.lt.
У документі зазначається, що у разі збереження нинішньої інтенсивності війни Росії проти України конфлікт і надалі вимагатиме від Кремля значних людських і фінансових ресурсів. Через це потенціал Росії для створення масштабних військових загроз іншим країнам буде обмеженим.
Водночас литовська розвідка наголошує, що навіть під час війни Росія продовжує реформувати армію, створювати нові підрозділи та модернізувати військову інфраструктуру. Значна частина новостворених формувань наразі залучена до бойових дій в Україні.
За оцінками аналітиків, якщо війна триватиме ще тривалий час — приблизно від шести до десяти років — Росія зможе повністю укомплектувати нові підрозділи особовим складом і технікою. Водночас відновлення стратегічних запасів озброєння та боєприпасів, необхідних для масштабного конфлікту з НАТО, може залишатися для неї складним завданням.
Найбільш небезпечним сценарієм у Вільнюсі вважають укладення мирної угоди, яка супроводжуватиметься значним послабленням або повним скасуванням міжнародних санкцій проти Росії. У такому випадку Москва може підготуватися до обмеженого військового конфлікту в Балтійському регіоні вже протягом одного-двох років, а до масштабного протистояння з НАТО — за шість-десять років.
У звіті також зазначається, що в довгостроковій перспективі Росія може сформувати армію, яка буде на 30–50% більшою, ніж до початку повномасштабної війни, і водночас значною мірою модернізованою.
Росія нарощує військовий потенціал
Литовська розвідка звертає увагу на здатність Росії адаптуватися до економічних труднощів, великих втрат на фронті та міжнародних санкцій. Попри війну, країна поступово посилює військову присутність поблизу східного кордону НАТО.
Зокрема, окремі бригади вздовж кордону розширюються до дивізій, створюються нові військові формування, а також модернізується інфраструктура у Калінінградській області, що входить до складу Ленінградського військового округу.
Разом із тим багато новостворених підрозділів ще не повністю укомплектовані через нестачу особового складу, техніки та інфраструктури. Частину обладнання і підрозділів перекидають безпосередньо на фронт в Україні.
У Калінінградській області Росія активно застосовує системи радіоелектронної боротьби, які здатні глушити супутникові сигнали або спотворювати дані про місцезнаходження. Хоча такі системи призначені для захисту військових об'єктів від дронів, вони можуть створювати перешкоди для цивільної авіації.
Оборонна промисловість і технології
У звіті наголошується, що російська оборонна промисловість нині здатна забезпечувати мінімальні потреби воєнного часу в більшості секторів озброєння. Водночас у країні триває модернізація виробництва та будівництво нових потужностей.
У 2025 році оборонні підприємства активно залучали інженерів для запуску нового обладнання та розширення виробництва. Російські компанії також шукають альтернативи західним технологіям, намагаючись замінити імпортні компоненти власними розробками.
Втім, Кремль і далі стикається з труднощами у заміні сучасної електроніки, необхідної для високотехнологічного озброєння. Частину компонентів Росія отримує з Китаю, хоча залежність від Пекіна в Москві розглядають як потенційний стратегічний ризик.
За оцінкою литовських спецслужб, протягом найближчих трьох-п'яти років стійкість російської економіки до санкцій може помітно зрости, хоча наздогнати західні країни у високотехнологічних галузях Росії буде складно.
Стрімке зростання виробництва дронів
Окрему увагу у звіті приділено розвитку російських безпілотних технологій. Під час війни виробництво деяких типів дронів зросло у кілька разів.
Зокрема, у 2025 році обсяги виробництва окремих моделей збільшилися від двох до десяти разів. Це дозволило Росії суттєво наростити кількість ударів безпілотниками по території України — з приблизно 300 атак на початку 2024 року до близько 6000 станом на липень 2025-го.
Щомісячний випуск далекобійних дронів, зокрема типу «Геран-2» та «Гербера», зріс приблизно з 500 одиниць до 5–6 тисяч.
Зростання активності безпілотників також підвищує ризик інцидентів за межами України. Наприклад, у липні минулого року два російські дрони «Gerbera» перетнули кордон Литви та впали на її території, один із них мав осколково-фугасний заряд. За оцінками розвідки, апарати, ймовірно, відхилилися від маршруту випадково.
Стратегічні цілі Росії
У звіті підкреслюється, що за понад чотири роки війни Росія не змінила своїх стратегічних намірів. Кремль продовжує прагнути захоплення нових українських територій і встановлення контролю над Україною, а також намагається змінити баланс сил у Європі.
Одним із ключових інструментів для цього Москва вважає розкол серед союзників України. За даними литовської розвідки, російська риторика дедалі частіше спрямована проти європейських держав, тоді як США у Кремлі розглядають як потенційно менш конфронтаційного партнера.
Аналітики також зазначають, що Росія дедалі активніше проводить ворожі операції проти європейських країн і дедалі менше зважає на ризик викриття або можливі наслідки таких дій.
Попри економічні труднощі та підвищення податків, фінансовий тиск навряд чи змусить Кремль відмовитися від агресивної зовнішньої політики. Наразі близько 38% російського бюджету, або приблизно 7–8% ВВП, спрямовується на оборону та безпеку.
Політика Білорусі
Окрема частина звіту присвячена Білорусі. Литовська розвідка вважає, що Мінськ останнім часом намагається частково зменшити напруженість у відносинах із Заходом, однак не відмовляється від авторитарної внутрішньої політики.
За оцінкою аналітиків, білоруська влада використовує політичних в'язнів як інструмент переговорів із західними країнами. Водночас економічна та політична залежність Білорусі від Росії продовжує зростати.
Очікується, що політика Мінська щодо Литви та інших сусідів залишатиметься конфронтаційною. Зокрема, у звіті зазначається, що білоруська влада могла б припинити контрабанду сигарет до Литви за допомогою метеозондів, але свідомо дозволяє таким схемам діяти, використовуючи їх як інструмент політичного тиску.
Водночас Білорусь намагається зменшити міжнародну ізоляцію, розвиваючи співпрацю з Китаєм, хоча прямі інвестиції Пекіна в білоруську економіку впродовж останніх п'яти років скорочуються.
