Рішення України не надавати доступ місії ЄС до інспекції нафтопроводу "Дружба", яким російська нафта транспортувалася до Угорщини та Словаччини, викликало неоднозначну реакцію серед європейських партнерів. Як повідомляє Euractiv із посиланням на дипломатичні джерела, у столицях країн ЄС та в Брюсселі це спричинило як роздратування, так і нерозуміння.
У дипломатичних колах такі дії Києва описують як "незрозумілі" та "суперечливі". Інспекційна група Євросоюзу вже кілька тижнів перебуває в Україні, очікуючи дозволу відвідати ділянку трубопроводу, яка зазнала пошкоджень. Втім, наразі доступу до об’єкта їй так і не надали.
Один із європейських дипломатів на умовах анонімності зауважив, що перевірка ситуації на місці могла б допомогти розблокувати нинішній глухий кут. За його словами, у разі відновлення роботи "Дружби" виграли б усі сторони: ЄС отримав би аргументи для подальшого санкційного тиску на Росію, Україна — фінансову підтримку, а Угорщина і Словаччина — стабільні постачання нафти.
Водночас позиція Києва має і своїх прихильників серед європейських чиновників. Деякі дипломати визнають, що небажання ремонтувати інфраструктуру, яка фактично забезпечує доходи для російської військової машини, виглядає логічним з огляду на війну.
Інші співрозмовники наголошують, що ситуацію не варто драматизувати, адже Євросоюз уже рухається до скорочення залежності від російських енергоносіїв. На їхню думку, альтернативні джерела постачання можуть поступово замінити нафту, що транспортується "Дружбою".
Разом із тим частина дипломатів називає ситуацію парадоксальною, підкреслюючи, що вона розгортається на тлі повномасштабної війни, де кожне рішення має не лише економічний, а й політичний та безпековий вимір.
Раніше ми писали, що нафтопереробний завод у грузинському порту Кулеві вирішив відмовитися від нафти з Росії. Підприємство планує перейти на сировину з Казахстану, Туркменістану та інших альтернативних джерел, щоб уникнути санкцій Європейського Союзу та отримати доступ до європейського ринку.
