Оголошена президентом США Дональдом Трампом у п’ятницю "масштабна" домовленість про закупівлю дизельного пального в Росії навряд чи принесе відчутну користь американським споживачам або сприятиме зниженню цін. Натомість її наслідки можуть бути значно серйознішими для Росії та України.
Про це пише The Atlantic.
Автори матеріалу вважають, що домовленість може стати важливим фінансовим шансом для Володимира Путіна, тоді як для України вона означатиме послаблення американської підтримки. Водночас угода, на думку видання, створює потенційні можливості для отримання значних прибутків людьми з оточення Трампа.
У матеріалі також зазначається, що на тлі падіння рейтингів американський президент зацікавлений у кроках, які могли б покращити позиції республіканців напередодні проміжних виборів до Конгресу. Удари України по російській енергетичній інфраструктурі, які скорочують доходи Москви, автори публікації розглядають як чинник, що може суперечити цим політичним інтересам.
Чому закупівля російського дизеля не вплине на ціни у США
Сполучені Штати самі є одним із найбільших виробників та експортерів дизельного пального у світі. Американські нафтопереробні підприємства виробляють близько 5,2 мільйона барелів дизеля на добу, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 3,7 мільйона барелів.
Заявлений обсяг угоди з Росією — 2,25 мільйона барелів — порівняно невеликий на тлі американського ринку. За підрахунками, це відповідає приблизно 16 годинам споживання дизельного пального у США, 10 годинам його внутрішнього виробництва або двом тижням імпорту з Канади.
Тому, як стверджує The Atlantic, такі поставки навряд чи матимуть помітний вплив на глобальні ціни на пальне. Натомість вони можуть послабити санкційний тиск на Росію та створити для Кремля додаткові джерела фінансування.
Російські енергетичні угоди та інтереси оточення Трампа
Окрему увагу автори приділяють можливим економічним зв’язкам між Росією та людьми, наближеними до американського президента. Минулого тижня The New York Times повідомила про потенційну багатомільярдну нафтову угоду, пов’язану з активами російської компанії "Лукойл". За інформацією видання, вона могла б принести вигоду одному зі спонсорів Трампа та двом близькосхідним групам, які мали ділові зв’язки із зятем президента Джаредом Кушнером або родиною спеціального представника США Стіва Віткоффа.
The Atlantic зауважує, що вартість російських енергетичних активів залежить і від того, чи зможуть вони продовжувати працювати в умовах українських ударів. Якщо такі атаки й надалі завдаватимуть шкоди нафтопереробним підприємствам та іншій інфраструктурі, перспективи отримання прибутків від цих активів можуть погіршитися.
На думку авторів статті, це пояснює можливу політичну зацікавленість Москви в тому, щоб Вашингтон вплинув на Київ і домігся припинення ударів. Видання описує логіку таких домовленостей як взаємний обмін вигодами, за якого поступки з боку України могли б відкрити шлях до великих прибутків для людей, пов’язаних із Трампом.
Автори також вважають, що Володимир Путін намагається використати схильність американського президента до укладання вигідних особистих і ділових домовленостей як інструмент впливу у війні проти України.
"Запропоновані Путіним Трампу 2,25 мільйона барелів дизельного палива не матимуть жодного реального впливу на світові енергетичні ринки чи глобальні ціни на дизель. Але прийняття цього палива призведе до краху режиму санкцій, введеного США проти Росії, і зробить Трампа союзником Путіна у протидії українським ударам по російських об’єктах енергетики", — йдеться у статті.
Ще одним ризиком для України видання називає можливе обмеження доступу до американських розвідувальних даних. Якщо Путін переконає Трампа піти на такий крок, це може суттєво послабити українські військові можливості та ускладнити протидію російським силам.
9 жовтня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що досяг домовленості з російським диктатором Володимиром Путіним про масштабні поставки дизельного пального на світові ринки.
За словами глави Білого дому, вже найближчим часом Росія має намір поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та міжнародний ринки, ще 500 тисяч тонн протягом листопада, а один мільйон тонн одразу після цього.
Президент Володимир Зеленський різко розкритикував рішення Сполучених Штатів дозволити постачання російського дизельного пального на світові ринки.
