Конфлікт між США та Іраном навколо Ормузької протоки досяг критичної точки. Після кількох тижнів бойових дій президент США Дональд Трамп опинився перед складним вибором стратегії, пише The Economist. Його публічна риторика різко коливається від пом’якшених заяв до погроз протягом одного дня, що відображає стратегічну невизначеність Вашингтона.
За оцінкою експертів, у Трампа є чотири основні варіанти дій, кожен із яких має серйозні ризики для регіональної безпеки, економіки та репутації США:
1. Переговори та припинення вогню
Дипломатичні зусилля ускладнені недовірою Ірану після попередніх атак під час переговорів та внутрішньою нестабільністю в керівництві країни. Оман, який раніше виступав посередником, втратив довіру сусідів, і альтернативним посередником може стати Катар. Поступки обох сторін наразі малоймовірні, тому перспективи досягнення домовленості про припинення вогню залишаються низькими.
2. Оголошення перемоги без угоди
Трамп міг би заявити про «знищення» військового потенціалу Ірану, подаючи конфлікт як завершену перемогою операцію. Проте Іран продовжує контролювати Ормузьку протоку та зберігати близько 400 кг високозбагаченого урану, що залишає стратегічну загрозу та не вирішує ключових проблем. Такий крок може викликати негативну реакцію сусідніх держав і Ізраїлю.
3. Продовження бойових дій
США та союзники, зокрема Ізраїль, можуть завдавати нових ударів протягом кількох тижнів, щоб обмежити активність атак Ірану та посилити контроль над протокою. Однак успіх не гарантований, а економічні та військові витрати продовжують зростати. При цьому Іран здатний періодично атакувати кораблі, залишаючи протоку частково заблокованою.
4. Ескалація конфлікту
Виконання погроз щодо ударів по об’єктах електроенергетики, захоплення островів або спецоперації з контролю ядерного матеріалу є надзвичайно ризикованим. Це створює загрозу для військових і цивільної інфраструктури регіону, підвищує економічні втрати і не гарантує завершення війни. Наприклад, удари по острову Харг можуть спровокувати масовані удари у відповідь та вплинути на світові поставки скрапленого газу.
Журналісти підкреслюють, що жоден із варіантів не забезпечує швидкого чи безпечного завершення конфлікту. Переговори утруднені недовірою, оголошення перемоги може стати лише піар-ходом, продовження бойових дій збільшує втрати, а ескалація несе серйозні стратегічні ризики. Трамп опинився в ситуації, коли будь-яке рішення потребує ретельного аналізу наслідків для регіону та внутрішньої політичної стабільності США.
Раніше ми писали, що війна в Ірані може затягнутися, адже одночасно з підготовкою до переговорів звучать заяви про можливі нові удари та силові сценарії.
