Зрив чергового раунду мирних переговорів між Володимиром Путіним і спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом, що відбувся цього тижня, вписується у знайому динаміку протистояння щодо України під час другого президентського терміну Дональда Трампа.
Про це пише оглядач The Guardian Мартін Кеттл.
Він зазначає, що логіка, яка підштовхнула сторони до цих перемовин, стає дедалі очевиднішою та, ймовірно, перетвориться на сталу модель.
За словами Кеттла, попри відсутність прогресу, США та Росія керуються тими самими інтересами, тоді як бойові дії на фронті лише загострюються. Це означає, що спроби припинити війну продовжаться, і врешті може з’явитися угода за участі Вашингтона, яка загалом буде вигіднішою для Кремля.
Оглядач нагадує логіку, яка постійно повторюється: Трамп не прагне надавати Україні зброю, натомість хоче укласти з Путіним двосторонній договір, що передбачав би завершення війни шляхом територіальних поступок з боку Києва. Тим часом Росія продовжує обстріли та поступово просувається на фронті. Україна та її партнери протидіють будь-яким спробам укласти проросійську угоду, США коригують свої підходи з урахуванням заперечень союзників, дипломатичні спроби тривають, але Путін вкотре відхиляє запропоновані варіанти.
На думку автора, повторення цього процесу може призвести до двох сценаріїв: або переговори зайдуть у глухий кут, або ж сторони змінять окремі їхні елементи, щоб досягти хоча б мінімального результату.
Перший варіант означав би політичну поразку Трампа та подальше загострення війни, що зрештою змусило б США повернутися до дипломатії, але вже зі слабшими позиціями.
Набагато реалістичнішим Кеттл вважає другий варіант — перегляд окремих аспектів процесу. Це може поставити під удар європейські інтереси та посилити вплив Москви на рішення Вашингтона. Саме в цьому контексті Кремль і натякнув, що можливі домовленості між Росією та США за спиною Європи. Таким чином Путін прямо вказує: Європа — слабке місце американської політики під час президентства Трампа.
Перед зустріччю з Віткоффом російський лідер заявив, що європейські держави нібито заважають США укласти мирну угоду щодо України. Він заявив, що Москва "не має наміру" воювати з Європою, але "готова", якщо це станеться.
Оглядач зауважує: хоча подібні твердження — значною мірою пропагандистський жест, у них міститься важлива думка. Справді, країни НАТО без участі США заважають досягнути угоди, вигідної Кремлю та Трампу. За словами Кеттла, послідовна європейська підтримка України часто не афішується, але відіграє ключову роль. Саме вона неодноразово впливала на характер пропозицій, зокрема коригуючи план Віткоффа ще до його передання Путіну.
Однак така протидія не може тривати нескінченно. Кеттл підкреслює, що новий дисбаланс сил у світі — це основний виклик для Європи і України.
Сьогодні ні НАТО, ні сама Європа не володіють достатнім військовим і економічним потенціалом, щоб нав’язати альтернативний мир, який Росія та США були б змушені прийняти. На його переконання, післявоєнний західний порядок не зник остаточно, але перебуває у критичному стані — і Трамп може легко "вимкнути систему життєзабезпечення" цього порядку.
Попри це, Кеттл зауважує, що НАТО залишиться важливим чинником безпеки. Країни-члени зберігатимуть власні армії та підтримуватимуть незалежність України.
У підсумку оглядач попереджає: США можуть опинитися перед історичним вибором — між союзниками по Європі та Україною з одного боку і Росією з іншого. Такий момент наближається швидше, ніж будь-коли з 1945 року. І трагедія полягає в тому, що Європа може не витримати тієї ролі, яку на неї покладає історія, — бути головною опорою для України у протистоянні з Росією.
Раніше ми писали, що під час телефонної розмови 1 грудня з президентом України Володимиром Зеленським та кількома іншими високопоставленими європейськими політиками, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Емманюель Макрон різко попередили, що США можуть зрадити Україну та Європу.
