Скасування рішення про створення координаційного центру з питань бронювання не означає, що систему змінюватимуть найближчим часом. Водночас сама процедура залишається складною для бізнесу через постійне оновлення критеріїв та корупційні ризики.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів адвокат і радник заступника міністра оборони у 2024–2025 роках Тарас Боровський.
За його словами, створення окремого координаційного органу мало як переваги, так і недоліки. З одного боку, такий центр міг би допомогти підприємствам краще розібратися у вимогах для отримання статусу критично важливих та налагодити діалог між бізнесом і державою.
"Питання створення координаційного центру має свої плюси і мінуси. Поза сумнівом, процедура бронювання, у зв'язку з тим, що вона доволі часто оновлюється, критерії, яким мають відповідати підприємства для отримання статусу критично важливого, є часто не зовсім зрозумілими для людей, для підприємців, для тих, хто хоче отримати цей статус. Існування певного такого окремого органу, який би допомагав міжвідомчо всім центральним органам виконавчої влади, всім міністерствам у своїй галузі все ж таки встановлювати, чи те чи інше підприємство відповідає цим критеріям, чи не відповідає", — зазначив Боровський.
Адвокат наголосив, що створення нового органу могло б викликати критику через додаткові витрати з державного бюджету та можливі корупційні ризики. За його словами, саме цей фактор, імовірно, став однією з причин відмови від запуску координаційного центру.
Він пояснив, що юридично уряд мав право скасувати попереднє рішення, якщо воно ще не створило незворотних правових наслідків. Водночас, за словами Боровського, залишається питання щодо оприлюднення документів, адже текст постанови про створення центру та рішення про її скасування мають бути доступними для аналізу.
На думку адвоката, після скасування рішення про створення координаційного центру система бронювання, найімовірніше, залишиться без суттєвих змін. Він зазначив, що влада не заявляла про створення альтернативного органу, який би допомагав підприємцям проходити цю процедуру.
"Я думаю, все залишиться так, як це було до цього, адже, скасовуючи створення цього координаційного центру і запровадження його роботи, ми не чули жодних анонсів про те, що, можливо, буде створений якийсь альтернативний допоміжний орган, який би налагоджував діалог між державою і підприємцями", — сказав Боровський.
Він додав, що сфера бронювання залишається вразливою до корупційних ризиків, оскільки підприємцям часто складно самостійно розібратися у правилах та критеріях.
"З практики ж скажу, що, поза сумнівом, ця сфера просякнута корупцією, і, скоріше за все, без існування якогось такого допоміжного органу корупція все одно буде, і, можливо, її буде навіть більше", — зазначив адвокат.
За словами Боровського, найближчим часом суттєвих змін у правилах бронювання очікувати не варто. Він пояснив, що масштабне оновлення критеріїв уже відбулося, тому уряд, імовірно, не переглядатиме систему одразу після початку роботи нового складу Кабінету Міністрів.
Водночас адвокат наголосив, що бронювання не варто сприймати як спосіб уникнення військової служби. За його словами, головна мета цієї процедури — забезпечити стабільну роботу економіки в умовах війни.
Він також зазначив, що скорочення кількості заброньованих працівників може негативно вплинути на діяльність підприємств, які забезпечують функціонування економіки та критичної інфраструктури.
"Апостроф" повідомляв, що Кабінет Міністрів України скасував урядові постанови про створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних.
Бронювання військовозобов'язаних у додатку "Дія" не ставитимуть на паузу, оскільки новий Кабінет міністрів відмовився від планів своїх попередників та відтермінував це питання.
