Адміністрація Дональда Трампа намагається просувати ідею швидкого замирення з Іраном, проте реальна ситуація на Близькому Сході свідчить про глибоку кризу та відсутність професійного підходу з боку Вашингтона. Імпульсивність американського лідера та ігнорування експертних оцінок ставлять під загрозу не лише регіональну стабільність, а й єдність усього Західного світу.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров.
За його словами, нинішня ситуація мало відрізняється від переговорних процесів щодо війни Росії проти України: попри гучні заяви, реальні передумови для швидкого укладення угоди відсутні.
"Від початку другої каденції Трамп зробив ставку на непрофесіоналів. На відміну від першої каденції, коли все ж таки професіонали були і передусім в сфері зовнішньої політики, то тепер нью-йоркський забудовник, риелтер визначає лінію Сполучених Штатів в зовнішній політиці разом з зятем Трампа. Тобто люди, які, ну, за великим рахунком, ніколи не могли б займатися питаннями зовнішньої політики, але вони займаються і це дуже прикро", — зазначив Тодоров.
Він підкреслив, що особисті якості Трампа — імпульсивність та мінливість — роблять будь-які домовленості з ним ненадійними, що підтверджує досвід багатьох країн, зокрема й України.
"Трамп — це імпульсивний, примхливий, який керується спалахами власної підсвідомості, забуваючи вранці те, що він обіцяв і казав вчора. Тобто ми все це на прикладі нашої країни дуже добре знаємо і усвідомлюємо, що заяви можуть бути протилежними", — пояснив професор.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він повідомив, що навіть у таких умовах у США зберігаються інституційні механізми стримування, які дозволяють уникати найбільш ризикованих кроків. Зокрема, Вашингтон відмовився від пропозицій Росії щодо обміну розвідувальною інформацією, що свідчить про збереження певного "здорового глузду" у стратегічних рішеннях.
Тодоров вважає, що Іран не готовий швидко погодитися на умови США, а сам конфлікт може затягнутися, посилюючи глобальні наслідки, зокрема зростання цін на енергоносії.
Він наголосив, що до протистояння можуть бути втягнуті інші країни, зокрема європейські, хоча їхня участь, імовірно, обмежиться політичною підтримкою. Водночас спроби Трампа активніше залучити НАТО можуть спричинити внутрішню кризу в альянсі, оскільки не всі його члени готові підтримувати такі кроки.
"Військово-політичний союз може бути, ну, якщо не зруйнований, то потрапити в глибоку кризу. Саме через те, що Трамп обвинувачує НАТО в тому, що організація його не підтримує, а знов-таки отримувачем вигоди в даному разі є Путін, бо його мета від початку агресії проти України була руйнація єдності Заходу, руйнація Європейського Союзу і руйнація НАТО", — зауважив він.
Він повідомив, що нинішня риторика Трампа щодо можливого швидкого укладення угоди свідчить про те, що він недооцінив тривалість і складність війни. Тепер, на тлі внутрішньополітичних викликів у США, зокрема напередодні виборів, він зацікавлений у швидкому завершенні конфлікту і прагне оголосити про перемогу. Однак позиція Ірану робить такий сценарій малореалістичним.
"Трамп потрапив в пастку, яку сам собі зробив, починаючи цю війну. І дійсно в тих умовах, коли зростають ціни на бензин в Сполучених Штатах, а це святе для них, та виборів до Конгресу, які будуть восени, звісно, Трампу цікаво якомога швидше це вже закінчити і оголосити перемогу. Але з цим незгодний Іран", — резюмував професор.
"Апостроф" повідомляв, що у вівторок, 24 березня, Іран здійснив кілька хвиль ракетних ударів по території Ізраїлю. Атака відбулася після заяви президента США Дональда Трампа про успішні переговори з Тегераном та відстрочку ударів по іранській енергосистемі.
Сполучені Штати, за даними ізраїльського джерела Ynet, визначили дату завершення військової операції проти Ірану – нею названо 9 квітня.
