Масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні 2–3 лютого свідчить про те, що Кремль не мав наміру використовувати оголошений мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі для деескалації війни або реального просування мирних переговорів, ініційованих США.
Про це йдеться у звіті Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що, за заявою президента України Володимир Зеленський, мораторій на удари по енергетиці мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23–24 січня та діяти до наступного раунду перемовин, який спочатку планували на 1 лютого, але згодом перенесли на 4–5 лютого.
Зеленський раніше повідомляв, що ініціатором мораторію виступили Сполучені Штати з метою деескалації бойових дій. Передбачалося, що делегації США, України та Росії під час другого раунду переговорів мають обговорити подальші кроки щодо зниження інтенсивності війни.
Водночас у ISW наголошують, що Москва і раніше використовувала короткострокові угоди про припинення вогню, аби створити ілюзію «добросовісної поведінки» Кремля та показати нібито зацікавленість у мирному врегулюванні. При цьому Росія систематично відмовлялася від пропозицій України та США щодо тривалішого або безстрокового припинення вогню чи мораторію на удари далекої дії.
Аналітики зазначають, що Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після того, як уже завдав значної шкоди українській енергетичній системі.
«Кремль, імовірно, намагатиметься представити дотримання цього мораторію як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
В ISW також підкреслили, що навіть у період формального мораторію російські війська не припиняли атак на українську логістику та інфраструктуру. Таким чином, короткострокова пауза в ударах по енергетиці не стала реальною поступкою з боку Росії та не свідчила про готовність Кремля до справжньої деескалації.
