Європейський Союз досі не має чіткого юридичного механізму для передачі заморожених російських активів Україні, попри активні дискусії щодо так званого репараційного кредиту. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
За його словами, наразі найбільш обговорюваний варіант — кредит від європейських країн під заставу заморожених активів Росії. Однак чинне законодавство ЄС не дозволяє реалізувати цей механізм у повному обсязі.
Експерт пояснив, що ключовим опонентом залишається Бельгія, на території якої зосереджена найбільша частина заморожених російських коштів — близько 190 млрд євро, зокрема в системі Euroclear.
"На сьогоднішній момент європейське законодавство чітко визначає, яким чином заморожені активи можуть бути конфісковані, і це в першу чергу судова процедура", — сказав Пендзин.
Він додав, що Бельгія побоюється можливих судових позовів із боку Росії та вимагає підписання спільного меморандуму про юридичну й фінансову відповідальність усіх країн ЄС. Також Брюссель наполягає, що в механізм мають бути включені всі заморожені активи в Європі, а не лише ті, що перебувають у бельгійській юрисдикції.
"Дивіться, в Європі заморожено зараз порядку 240 млрд. У Бельгії — тільки 190", — наголосив він.
Пендзин зазначив, що до 18 грудня Європейська комісія має подати остаточний варіант юридичного рішення.
"Цей механізм і ці юридичні погодження передбачають стовідсотковий консенсус, в тому числі й Угорщини, яка завжди виступає проти", — зауважив він.
Експерт пояснив, що європейські уряди розуміють політичні ризики використання коштів власних платників податків для допомоги Україні, тому шукають альтернативні джерела фінансування. За його словами, навіть у разі ухвалення механізму Україна отримає безпосередньо лише обмежену частину коштів — ймовірно, до 10 млрд євро у вигляді макрофінансової допомоги. Основна ж сума надходитиме через Європейський фонд миру та інші інструменти — на оплату зброї й проєкти відновлення.
Реалізацією відбудови займатимуться переважно європейські компанії, які отримуватимуть фінансування через тендери. Українські компанії виступатимуть співвиконавцями. Україна матиме вплив лише на визначення пріоритетних напрямів — енергетики, критичної інфраструктури, житлового фонду, але не на пряме управління коштами.
Пендзин повідомив, що як альтернативу, у разі затягування юридичних процедур, Єврокомісія розглядає можливість випуску короткотермінових єврооблігацій для підтримки України.
"Вони можуть піти на такий шлях: випустити короткотермінові облігації, а потім протягом року знайти юридичні механізми для великого репараційного кредиту", — підсумував експерт.
Раніше у Єврокомісії виступили з пропозицією надати Україні кредит за рахунок заблокованих російських активів. Значна частина їх припадає на бельгійський депозитарій Euroclear.
У зв'язку з цим Бельгія поки не підтримує ухвалення відповідної ініціативи щодо "репараційного кредиту" для України.
Заморожені активи РФ, які перебувають у розпорядженні країн Заходу, наразі не можуть бути автоматично використані для компенсації збитків Україні.
У Європейському Союзі запропонували фінансувати Україну грантом у розмірі 90 млрд євро або позикою, забезпеченою боргом країн єврозони, якщо не вдасться домовитися про використання заморожених активів РФ.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європейський Союз (ЄС) невдовзі вирішить долю так званого "репараційного кредиту".
