Ірландія починає обмежувати соціальну допомогу українським біженцям, поступово трансформуючи їхній статус у категорію трудових мігрантів. П’ятий рік війни змушує уряди країн ЄС переходити до більш прагматичних рішень, скорочуючи соціальні виплати та доступ до безкоштовного житла, щоб стимулювати людей до виходу на ринок праці або повернення додому.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.
Експерт зазначив, що Європа поступово переходить до більш прагматичної моделі, зменшуючи соціальні витрати на іноземців. За його словами, такі ініціативи, зокрема можливі нові підходи в Ірландії, свідчать про тренд, коли українських біженців дедалі частіше розглядають як трудових мігрантів. Ті, хто працює та сплачує податки, суттєвих змін не відчують, тоді як люди, які живуть переважно на соціальних виплатах, можуть зіткнутися з їхнім обмеженням і скороченням доступу до житла. Це, на думку експерта, стимулюватиме або вихід на ринок праці, або повернення в Україну.
"П'ятий рік війни. Це, мабуть, є головною відповіддю на ці рішення, котрі зараз будуть прийматися в Європі. Європа більше не може собі дозволити або не хоче собі дозволяти приймати, утримувати за рахунок платників податків власних громадян, утримувати мільйони людей, котрі приїхали з інших країн", — зазначив Василь Воскобойник.
Експерт пояснив, що такі рішення насамперед спрямовані на тих, хто обрав шлях соціального утримання, а не інтеграцію в ринок праці. Воскобойник також наголосив, що підхід до українців відрізняється залежно від країни перебування. Наприклад, Польща та Чехія мають тривалий досвід трудової міграції з України, тому там українці швидше інтегруються в ринок праці. Натомість у країнах, де переважає система соціальної підтримки, частина біженців менш активно працевлаштовується. Саме тому окремі держави, зокрема Ірландія, починають переглядати підходи до витрат на іноземців, зосереджуючись насамперед на власних громадянах.
"Польща і Чехія залучали до себе трудових мігрантів з України ще задовго до початку військових дій. І все це призвело до того, що українці, котрі їхали до Польщі та до Чехії, одразу для себе робили головний висновок: приїжджаємо і починаємо працювати. А ось ті, хто обирали для себе країни, де їм надавали безкоштовне житло і виплачували соціальні виплати, скажімо так, люди не дуже поспішали соціалізуватися. І саме тому Ірландія, як менша за розміром країна, ухвалює такі рішення. Хоча я впевнений, гроші в них є, але вони їх хочуть витрачати в першу чергу на своїх власних громадян", — зауважив фахівець.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він зазначив, що питання повернення людей в Україну залишається складним і залежить від комплексу факторів: безпеки, житла та економічних перспектив.
"Я не вважаю, що в нас є регіони, які більш безпечні чи менш безпечні. При поверненні люди будуть враховувати саме головне — економічний фактор. Чи зможуть вони забезпечити собі належний рівень життя? Чи їм буде простіше виїхати з Ірландії і поїхати до Німеччини, чи поїхати до Польщі, працювати, заробляти більше, ніж в Україні, і забезпечувати собі життя", — підкреслив голова Офісу міграційної політики.
На думку експерта, Україна зараз опиняється перед серйозним викликом: коли Захід починає "виштовхувати" мігрантів, держава має створити умови для їхнього повернення саме додому, а не до інших країн ЄС.
"Насправді ми опиняємося в дуже цікавій ситуації. Захід потроху починає виштовхувати українців. І чи зможемо ми, як країна, створити умови, аби люди поверталися саме в Україну, а не просто змінювали країни перебування. Люди, котрі будуть знаходитися в ситуації вибору — повертатися чи ні, — будуть порівнювати те, що вони мають за кордоном, із тим, що отримають, коли повернуться в Україну", — зазначив Воскобойник.
"Апостроф" повідомляв, що влада Ірландії готує фінансовий пакет стимулів для українців, які добровільно вирішать повернутися до України.
Без масштабного повернення українців із-за кордону економічне відновлення країни буде обмеженим, а демографічні виклики лише посилюватимуться. За оцінками експертів, протягом п’яти років після завершення війни додому можуть повернутися лише до 30% громадян, які виїхали.
