Польща використовує історичні питання, зокрема Волинську трагедію, як політичний інструмент для блокування просування України до Європейського Союзу.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів історик, правник та методист Українського інституту розвитку освіти Сергій Берендєєв.
За його словами, розкопки в районі Гути-Пеняцької на Львівщині є проявом конструктивного підходу з боку України, тоді як польська сторона, на його думку, не демонструє готовності до пошуку спільного знаменника. Він заявив, що нинішні суперечки між Києвом і Варшавою мають радше політичний, ніж історичний характер, а історичні питання використовуються як інструмент політичних маніпуляцій.
Експерт звернув увагу, що Польща почала активно порушувати тему історичної пам’яті після розблокування одного з кластерів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. За його словами, Варшава не приховує намірів впливати на євроінтеграційний процес України та використовує різні приводи для тиску.
"А так активно вони почали виступати після того, як було розблоковано кластер щодо вступу України в ЄС. Чому Польща не досить рада, і як вони заявляють, що якраз будуть блокувати зараз наш вступ. І тому вони будуть шукати будь-який привід", — пояснив експерт.
Берендєєв нагадав, що Україна має достатньо аргументів у історичній дискусії, але наголосив на необхідності фокусуватися на спільному майбутньому.
"Ми можемо в цьому сперечатися безмежно, і історія буде як на нашому боці, так і на боці Польщі. Тому ключове зараз: ми не можемо змінити події минулого, але маємо зробити висновок, що повинні об’єднатися заради спільного майбутнього і боротьби з більш могутнім ворогом — Росією", — сказав він.
За словами експерта, спроби знайти компроміс щодо складних сторінок спільної історії тривають уже понад два десятиліття. Він нагадав, що ще у 2003 році сторони домовлялися про пошук шляхів примирення, а за президентства Віктора Ющенка були створені спеціальні історичні комісії та підписані відповідні двосторонні домовленості.
Берендєєв також зауважив, що після дозволу України на ексгумацію жертв Волинської трагедії польська сторона заявляла про закриття цього питання. Водночас після проведення робіт дискусія навколо Волинської трагедії знову повернулася до порядку денного.
"Коли президент дав дозвіл на ексгумацію тіл учасників Волинської трагедії, Дональд Туск виступив і сказав, що питання Волинської трагедії назавжди закрите. Але що ми бачимо далі? Після того, як була проведена ексгумація тіл, Польща знову повернулася до питання Волинської трагедії", — сказав він.
Експерт висловив переконання, що для досягнення компромісу Польща має продемонструвати більше готовності до діалогу та відмовитися від спроб нав’язувати Україні власне бачення історичних процесів. Він підкреслив, що сьогодні українська державність і суб’єктність перебувають на найвищому рівні за останні століття.
Берендєєв також заявив, що в Польщі останнім часом спостерігається посилення антиукраїнських настроїв. За його словами, тема Волинської трагедії регулярно присутня в польському інформаційному просторі, а окремі інциденти за участю українців отримують непропорційно велику увагу з боку політиків і медіа. Водночас експерт висловив впевненість, що Україна та Польща зрештою зможуть знайти компроміс у складних історичних питаннях.
"Апостроф" повідомляв, що Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій дозволила ексгумацію польських поховань у Львівській, Тернопільській та Волинській областях.
Також нагадаємо, що в Польщі різко відреагували на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування "імені Героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прокоментував скандал з Польщею, яка обурилася через рішення Зеленського присвоїти почесне найменування "імені Героїв УПА" підрозділу ССО.
Міністр підкреслив, що загострення між Україною та Польщею "не несе користі ані українцям, ані полякам". Він нагадав, що протягом майже двох років Україна та Польща крок за кроком відбудовували конструктивний діалог.
Варшава і Київ залишаються партнерами у сфері безпеки, водночас між країнами існують "історичні питання", які мають принципове значення для поляків. Вони стосуються присвоєння підрозділу Сил спецоперацій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".
