За перший рік роботи Олександра Цивінського на посаді директора Бюро економічної безпеки ключові показники роботи відомства суттєво погіршилися. Офіційна статистика показує, що БЕБ майже вдвічі скоротило суму відшкодованих до бюджету коштів, а за вісім місяців 2026 року зареєструвало менше кримінальних проваджень, рідше повідомляло про підозри та значно менше справ передало до суду.
Про це йдеться в матеріалі «Українських Новин» з аналізом офіційної статистики БЕБ, яке провело видання ThePublic.
За період із серпня 2025 року до серпня 2026-го Бюро відшкодувало до державного бюджету 2,4 млрд грн. За аналогічний попередній період цей показник становив 4,4 млрд грн. Таким чином, сума відшкодувань за рік зменшилася на 2 млрд грн — майже на 50%.
Водночас саме повернення коштів до бюджету Олександр Цивінський ще до призначення на посаду називав одним із головних критеріїв ефективності правоохоронного органу.
При цьому саме БЕБ оцінює свій загальний «економічний ефект» за рік у понад 19 млрд грн. Методологію такого розрахунку водночас поставили під сумнів економічні експерти.
Негативна динаміка спостерігається і за іншими ключовими показниками роботи Бюро. За вісім місяців 2026 року кількість зареєстрованих БЕБ кримінальних проваджень скоротилася на 19% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Ще більше зменшилася кількість повідомлень про підозру — на 36%. Проваджень, скерованих до суду, стало менше на 42,2%, а кількість обвинувальних актів скоротилася на 50,4%.
Тож за одним із найважливіших показників — передачею справ до суду — падіння перевищило 40%, тоді як обвинувальних актів за рік стало приблизно вдвічі менше.
Погіршилися й результати за напрямами, які БЕБ раніше декларувало як пріоритетні. Зокрема, за вісім місяців 2026 року вартість вилучених фальсифікованих та недоброякісних товарів становила лише 7,1 млн грн. За аналогічний період 2025 року цей показник був у понад 20 разів більшим — 143,4 млн грн.
За статтею 229 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного використання торговельних марок, за цей період БЕБ повідомило про підозру лише трьом особам по всій країні. Роком раніше таких підозр було 23.
Зниження результативності Бюро в коментарі ThePublic підтвердив експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, адвокат Станіслав Броневицький.
Він зазначив, що порівнював середньомісячні показники роботи БЕБ за різними напрямами — зокрема кількість виявлених злочинів, осіб, притягнутих до відповідальності, та суму відшкодованих збитків.
«І по кожному з цих пунктів у мене фіксується падіння результатів», — заявив Броневицький.
Критично оцінює результати роботи оновленого БЕБ і голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, попри активну публічну комунікацію керівництва Бюро, частина тіньових схем продовжує працювати.
«Неспроможність вирішити проблемні питання з припиненням очевидних злочинів я пов'язую з браком компетенцій. На жаль, замість того, аби ці компетенції вдосконалювати і розвивати, оновлений БЕБ пішов шляхом створення паралельної реальності», — сказав Гетманцев.
Ще одним показником, який свідчить про проблеми у взаємодії Бюро з бізнесом, є кількість скарг. За даними Ради бізнес-омбудсмена, кількість скарг на БЕБ зросла із шести наприкінці 2025 року до 11 у другому кварталі 2026-го.
У II кварталі за кількістю скарг БЕБ навіть випередило Національну поліцію та прокуратуру.
Об'єктивну оцінку першому року роботи нового керівництва БЕБ мав би дати передбачений законодавством незалежний аудит Бюро. Однак після завершення першого року каденції Цивінського Кабінет міністрів досі не сформував відповідну комісію та не запустив процедуру оцінювання.
Таким чином, на тлі погіршення ключових статистичних показників роботи БЕБ незалежна оцінка діяльності оновленого керівництва, яка передбачена законом, досі не проведена.
Саме аудит мав би дати відповідь на питання, наскільки ефективно працює Бюро після його перезавантаження та зміни керівництва.
