Європейський Союз змушений зробити паузу в реалізації плану повної відмови від російської нафти через блокування Ормузької протоки та порушення глобальних поставок енергоносіїв внаслідок війни на Близькому Сході. Це не крок назад, а вимушена міра для підтримки стабільності ринку пального та роботи європейських нафтопереробних заводів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів політолог Володимир Манько.
За його словами, блокування Ормузької протоки Іраном спричинило накопичення танкерів і зрив звичного графіка поставок, що вплинуло не лише на Європу, а й на глобальний ринок. У таких умовах ЄС змушений тимчасово зберігати імпорт російської нафти, щоб підтримати стабільність економіки, зокрема роботу нафтопереробної галузі та ринок пального.
Він наголосив, що рішення ЄС та США щодо тимчасового послаблення санкційного тиску на російську нафту — це не зміна політичного курсу, а намагання врятувати власну економіку від колапсу через логістичний хаос на Близькому Сході.
"Я не думаю, що це крок назад. Це дійсно вимушена пауза, тому що війна в Перській затоці відбувається. Ми бачимо, що Ормузька протока фактично заблокована іранцями, накопичилось там дуже багато суден, дуже багато танкерів. І цей нормальний графік постачання нафти до Європейського Союзу зараз порушений. Європейський Союз вимушено ось так відмовився від відмови купувати російську нафту тут і зараз, тому що для економіки, для нафтопереробних заводів європейських потрібно підтримувати ринок бензину, ринок дизельного палива", — пояснив Манько.
Ситуацію ускладнює також пошкодження інфраструктури, зокрема південної гілки нафтопроводу "Дружба", яка проходить через Україну. Через це постачання нафти до Європи додатково скоротилося. Попри заяви про можливе відновлення, реальні роботи поки не розпочалися, що ще більше загострює проблему дефіциту.
Водночас окремі країни, як-от Угорщина, активно відстоюють відновлення поставок через цей маршрут, використовуючи енергетичне питання і у внутрішній політиці. Це створює додаткову напругу у відносинах з Україною.
Експерт звернув увагу на те, що надприбутки від зростання цін на нафту еталонного сорту Brent наразі отримують арабські країни, проте через заблоковані шляхи вони не можуть повноцінно реалізувати свій товар. Росія ж, продаючи нафту сорту Urals фактично за собівартістю, все одно отримує обігові кошти, які миттєво конвертуються у нові атаки на Україну.
"Собівартість десь 10 доларів за барель арабської нафти, а Brent зараз відсотків до 110. І арабська нафта продається за ціною бренду. Але вони не можуть вивести цієї нафти. А російська нафта Urals важка, вона зараз продається за ціною десь 30-40 доларів за барель. Остання дронова атака на Україну, де майже 1000 дронів було випущено за один день, навела на думку, що росіяни, можливо, таки розраховують на якісь додаткові великі гроші від оцієї нафти, яка вже знята з санкцій. Це треба звернути увагу того, хто скасовував санкції на російську нафту, Дональда Трампа", — зазначив політолог.
За його оцінкою, США намагаються змінити баланс сил у світі, послаблюючи союзників Китаю — зокрема Росію, Іран та інші країни. Це може бути частиною ширшої стратегії перед можливими переговорами з Пекіном.
"Очевидно глобальна задумка Трампа. Спочатку всіх китайських союзників, скажімо, нейтралізувати кожного у свій спосіб. А потім вийти на діалог з Китаєм і виставити йому якісь умови, якісь ультиматуми, якусь угоду. Він буде тиснути на кого? На Україну для того, щоб припиняти війну. І таким чином якби Венесуелу у китайців відсунули. Росію теж. Іран взагалі розбомбили. І тепер один на один. Китайці якби не можуть тепер розраховувати, як раніше, на своїх союзників", — резюмував він.
Політолог додав, що попри розблокування частини експорту, російська енергетика продовжує нести збитки не лише через санкції, а й завдяки успішним операціям українських дронів, які тепер вражають об'єкти навіть на Балтійському морі.
"Апостроф" повідомляв, що мирний договір між США та Іраном малоймовірний у найближчий рік, оскільки політики не мають довіри одне до одного, а попередні домовленості не виконувалися. Реальне зупинення бойових дій можливе лише через прямі переговори військових представників обох сторін.