Загострення ситуації на Близькому Сході та початок військової операції США та Ізраїлю проти Ірану кардинально змінили глобальний геополітичний контекст, відсунувши питання російсько-української війни на периферію західної уваги. Це створює серйозні ризики для переговорного треку, який втрачає системність, а поле можливостей для дипломатичного врегулювання стрімко звужується.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів міжнародний експерт, кандидат політичних наук Богдан Ференс.
Він прокоментував заяву Володимира Зеленського про "дуже погане передчуття" щодо переговорного процесу. За його словами, це свідчить про зміну геополітичного контексту: якщо раніше переговори відбувалися активніше й існувало більше можливостей для просування, то нині ситуація ускладнилася.
"Контекст змінився. Поле можливостей для руху вперед було значно ширшим. Ну і фокус адміністрації Трампа на цьому процесі був більш системним. А коли геополітичний момент змінився, а змінився він насамперед через ситуацію на Близькому Сході та ескалацію, особливо коли США і Ізраїль розпочали операцію проти Ірану. Звісно, втягування безпосередньо в конфлікт на Близькому Сході Сполучених Штатів Америки є дуже ризикованим і серйозним викликом для того, щоб і надалі таким самим способом пріоритизувати контекст російської війни", — пояснив Ференс.
Ференс наголосив, що Росія вже жорсткіше реагує на переговорний процес, використовуючи енергетичний фактор і вичікуючи вигіднішого моменту.
"Росія також уже більш публічно почала ще жорсткіше реагувати на цей процес з огляду на свої хотілки, тому що ситуація змінилася і є оцей енергетичний момент, який, на жаль, для росіян потенційно відкриває можливості для того, щоб вони заробляли на дорожчій нафті", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт зазначив, що навіть під час попередніх раундів переговорів у Женеві та Абу-Дабі суттєвого прориву не було. Сторони залишалися на принципово різних позиціях, особливо щодо територіальних питань і стратегічних об’єктів, таких як Запорізька АЕС. Водночас сам факт переговорів мав значення, зокрема для гуманітарного напрямку — повернення полонених та підтримки комунікації між сторонами.
Особливе занепокоєння викликає мінлива риторика Дональда Трампа, яка останнім часом набула ознак роздратування щодо України.
"Це є американські гірки в риториці Дональда Трампа, які видозмінюються. І час від часу до них адаптуватися дуже непросто. Водночас росіянам точно не було можливості сказати або закинути нам, що ми не хотіли брати участь. А зараз ми бачимо, що навпаки, дійсно, я думаю, що більше росіяни не зацікавлені в цій участі, бачачи, як розгортаються події навколо насамперед Близького Сходу", — підкреслив Ференс.
Експерт допускає, що переговорний процес може опинитися на паузі або навіть бути частково згорнутим, якщо США остаточно змістять фокус на Близький Схід. Водночас його відновлення можливе після зміни ситуації — зокрема завершення активної фази конфлікту з Іраном або під впливом подій на полі бою.
"Це завершення операції проти Ірану, хоча на найближчу перспективу про це говорити зарано. Ситуація насамперед на полі бою, тобто дії Російської Федерації. Ну і, власне, ще певне бажання європейських країн і лідерів більш активної участі у перемовному треку", — пояснив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський закликав лідерів США та Великої Британії знайти спільну позицію на тлі дипломатичного конфлікту між країнами. Під час візиту до Лондона український лідер заявив, що війна на Близькому Сході негативно впливає на Україну та призводить до постійного відкладення мирних переговорів.
Зеленський зустрівся з Королем Карлом III (Чарльза III) у Букінгемському палаці. Також у глави держави запланована серія інших важливих зустрічей з європейськими високопосадовцями.
А пізніше український лідер та прем’єр Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Кір Стармер обговорили стратегічний діалог між обома країнами. Йшлося про поглиблення співпраці, зокрема у питанні оборони.
