Польські націоналістичні сили дедалі активніше використовують тему українців, які проживають у країні, для політичної мобілізації. Напередодні парламентських виборів 2027 року праві політики грають на невдоволенні частини суспільства соціальними виплатами українцям та суперечках навколо історії польсько-українських відносин.
Про це пише Politico.
У Польщі проживає близько 1,5 млн українців. Під час президентської кампанії 2025 року політики дедалі частіше почали представляти українців як людей, які нібито користуються польською системою соціального забезпечення та створюють додаткове навантаження на державні фінанси.
Водночас Польща залишається одним із найпослідовніших союзників України у протистоянні російській агресії після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Однак націоналістичний політичний табір, який прагне очолити президент Кароль Навроцький, намагається використати суперечності навколо присутності українців у Польщі та складної історичної спадщини двох народів.
Одним із найбільш чутливих питань стала діяльність Української повстанської армії (УПА) під час Другої світової війни. Влітку 2026 року Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Рішення стало реакцією на перейменування Зеленським військового підрозділу на честь УПА.
УПА польська сторона звинувачує у вбивстві десятків тисяч поляків під час етнічних чисток 1943–1945 років. Водночас українські повстанці також воювали проти Радянського Союзу.
Антиукраїнська риторика посилюється вже зараз, більш ніж за рік до парламентських виборів, запланованих на осінь 2027 року. На них коаліція прем’єр-міністра Дональда Туска, яка загалом підтримує Україну, змагатиметься з націоналістичною партією «Право і справедливість» та двома іншими ультраправими політичними силами.
Опитування свідчать, що перемога Туска зовсім не гарантована.
Лібертаріанська партія «Конфедерація» критикує соціальні виплати українцям. Лідер ультраправої «Конфедерації польської корони» та депутат Європарламенту Гжегож Браун під час літнього заходу, присвяченого пам’яті польських цивільних, убитих українцями під час війни, заявив: «Київський режим не є ані нашим союзником, ані нашим другом. Він є нашим ворогом».
Кандидат від партії «Право і справедливість» на посаду прем’єр-міністра Пшемислав Чарнек у липні також заявив: «Військову допомогу Україні необхідно призупинити, доки ця країна не змінить свою історичну політику».
На думку професора соціології Варшавського університету Civitas та співзасновника польської антирасистської організації «Ніколи більше» Рафала Панковського, хоча загалом польське суспільство продовжує підтримувати Україну, у ньому з’являються дедалі помітніші розбіжності.
«Солідарність з українцями залишається сильною серед багатьох поляків, але популістська антиукраїнська риторика створила сприятливий ґрунт для нападок. Велика й помітна меншина перетворюється на мішень, а словесна ворожість починає переростати в насильство. Російська пропаганда також скористалася цією можливістю», — зазначив він.
Посол України в Польщі Василь Боднар також стурбований тим, що політики використовують українське питання для розколу суспільства.
«Частина польського політичного класу намагається використати українське питання для політичної вигоди. Одні зосереджуються на подіях в Україні, інші — на поведінці українців, які живуть тут. У будь-якому разі Україна присутня в риториці кожної політичної сили — просто її подають по-різному», — сказав Боднар.
Соціологічні опитування також демонструють погіршення ставлення поляків до українців.
За даними щорічного опитування польського Центру дослідження громадської думки (CBOS), частка поляків, які позитивно ставляться до українців, скоротилася з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026-го. Водночас рівень негативного ставлення протягом останнього року зріс до 43%.
В іншому опитуванні CBOS 45,4% респондентів пояснили погіршення ставлення до українців суперечками щодо воєнних злочинів та історичної політики. На другому місці — питання соціальних виплат українцям, яке назвали 36,4% опитаних.
За даними польської газети Rzeczpospolita, поліція Польщі зафіксувала 180 повідомлень про злочини на етнічному ґрунті проти українців у першій половині 2026 року. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Польський уряд, який водночас посилив доступ українців до соціальних виплат, на початку 2026 року створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті.
У період із лютого по червень польські прокурори передали до суду 283 такі справи. Українці були потерпілими більш ніж у 80% випадків. Для порівняння: у 2014 році цей показник становив 4%, а у 2023-му — 74%.
У липні Дональд Туск заявив, що нападники стали сміливішими, оскільки вважають, що мають політичне прикриття. Він закликав президента Навроцького публічно висловитися з цього приводу.
«Я безпосередньо звертаюся до президента із закликом припинити мовчати щодо цього питання. Ми повинні рішуче боротися з цим насильством, оскільки бандити, хулігани та ця агресивна патологія стали сміливішими через те, що отримали також політичне заступництво», — заявив Туск.
До закликів не розпалювати націоналістичні настрої долучилася і Римо-католицька церква Польщі.
Посол України Василь Боднар сподівається, що польські політики припинять загострювати відносини між двома країнами.
«Найкращою відповіддю буде ефективна комунікація — з боку політиків, медіа і, звичайно, державних службовців. Вони мають позитивно комунікувати та вирішувати ті питання, які є болючими або важливими для обох сторін», — сказав Боднар.
Вас може зацікавити: Чому історія так сильно впливає на політику Польщі: пояснення посла Боднара
