Призначення Кирила Буданова очільником Офісу Президента стало стратегічним кроком Володимира Зеленського для перезавантаження роботи ОП і активізації переговорів через спецслужби. Завдяки довірі з боку США та досвіду комунікації з російською розвідкою Буданов став ключовою фігурою у підготовці майбутніх дипломатичних домовленостей.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В'ячеслав Потапенко.
За словами експерта, перші підсумки роботи Буданова в Офісі Президента свідчать про те, що це рішення зняло багато медійних та політичних питань до діяльності ОП. Крім того, саме військовий бекграунд нового очільника визначив формат нинішніх переговорів із ворогом.
"Ці переговори, які зараз активізувалися, активізувалися саме завдяки тому, що до того були контакти військових розвідок. Відповідно до того, що Кирила Буданова призначили в переговорну групу, з російського боку була змінена переговорна група, і керівник військової розвідки Російської Федерації був призначений її очільником", — зазначив Потапенко.
Експерт наголосив, що в російській політичній системі вирішальне значення має не формальний статус перемовників, а обсяг наданих їм повноважень. Водночас, за його словами, жодна переговорна група не підписує угоди самостійно — остаточні документи мають затверджувати глави держав. У нинішніх умовах Потапенко допускає формат, за якого ключові домовленості можуть укладатися за посередництва США.
Він також вважає, що на новій посаді Буданов отримав ширші можливості для комунікації з американською стороною — як із дипломатами, так і з представниками оборонних та розвідувальних структур.
"Він має більше повноважень, і це дає більш широкі можливості для організації, успішної організації і переговорного процесу, і певних інших процесів взаємодії зі Сполученими Штатами Америки", — пояснив Потапенко.
Експерт зазначив, що загальну політику США визначає їхнє військово-політичне керівництво, а стратегічний фокус Вашингтона поступово зміщується в бік Азійсько-Тихоокеанського регіону. У зв’язку з цим роль Європи в американських пріоритетах зменшується.
"Не можна бути одночасно стратегічним партнером Сполучених Штатів Америки і стратегічним партнером Китаю. Україна, якщо реально дивитися на речі, є одним із фронтів протистояння між Китаєм і Сполученими Штатами Америки. І тому такі складні геополітичні питання насправді дуже важко вирішувати", — наголосив він.
Потапенко також нагадав, що раніше Китай пропонував власне бачення врегулювання війни, яке передбачало припинення вогню та подальші переговори. Втім тоді ставка була зроблена на підтримку США та військові можливості деокупації.
"Україна за роки війни взяла на себе дуже серйозні обов'язки, в тому числі не тільки фінансові. І Україна є, умовно кажучи, заручницею цієї ситуації, зокрема як партнер Сполучених Штатів Америки", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що увечері 2 лютого переговорна група України вирушила до Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати) для проведення нового раунду тристоронніх зустрічей за участю представників України, Сполучених Штатів та Росії. Вони заплановані на 4 та 5 лютого.
2 лютого президент Володимир Зеленський провів нараду з переговорною командою перед новим раундом тристоронніх зустрічей. На ній учасникам переговорної команди глава держави поставив конкретні завдання. А саме: секретарю Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Рустему Умєрову, що очолює делегацію для перемовин із російською стороною, керівнику Офісу президента Кирилу Буданову, першому заступнику очільника ОП Сергію Кислиці, начальнику Генерального штабу Збройних сил Андрію Гнатову, раднику керівника Офісу президента Олександру Бевзу, голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії.
Відомо, що українська делегація матиме також і двосторонні зустрічі з американською стороною.
Глава держави повідомляв, що делегація під час тристоронніх переговорів в ОАЕ очікує від РФ відповідей щодо завершення війни. Питання Донецької та Луганської областей залишатиметься ключовим.
Росія наполягає на передачі їй усієї східної промислової частини Донбасу як передумови припинення війни, розв’язаної в лютому 2022 року. Україна категорично відкидає будь-які територіальні поступки, наголошуючи, що російські війська не змогли захопити ці регіони за роки повномасштабних бойових дій, повідомляв Reuters.
