Зникнення Володимира Путіна з публічного простору після Великодніх свят 2026 року знову спровокувало хвилю чуток про його стан здоров’я та внутрішню стабільність у Кремлі. Попри щоденні звіти пресслужби, відсутність "живих" виступів на тлі операцій США у Венесуелі та Ірані може свідчити про посилення параної російського лідера та загострення боротьби між елітами.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів аналітик програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Павло Радь.
За його словами, у публічному просторі знову активізувалися припущення щодо стану здоров’я і місцеперебування президента РФ після того, як він з’явився лише на Великодньому богослужінні, а згодом зник із відкритих заходів. Попри заяви Кремля про нібито щоденну роботу, відсутність поїздок і виступів наживо викликала нову хвилю обговорень у західних медіа.
Експерт зазначає, що тактика "залягання на дно" є типовою для Путіна у періоди невизначеності, однак нині вона посилюється безпековими страхами після подій у країнах-союзниках РФ.
"Я би, мабуть, передусім пояснював це внутрішніми страхами і параноєю самого Путіна. У Венесуелі захоплення Мадуро стало можливим завдяки тому, що владні еліти, по суті, зрадили свого лідера. І потім відбулася операція в Ірані, яка теж була націлена на те, аби знищити верхівку Ірану. Путін до таких речей дуже чутливий, дуже таких речей боїться. І тому, я думаю, що зараз його зникнення більше пов'язано саме з внутрішніми страхами", — пояснив Радь.
Додатковим фактором він називає внутрішню ситуацію в Росії — певне зниження рівня підтримки президента та посилення боротьби між різними групами впливу в оточенні влади.
"Плюс, знову ж таки, варто враховувати той факт, що ситуація в самій Російській Федерації трошки змінюється, скажімо так, тому що рейтинги Путіна дещо впали, не критично, але для Путіна, який дуже уважно з цим слідкує, і для якого схвалення населення, в принципі, важливим індикатором своєї легітимності, це також неприємно", — зазначив він.
Водночас аналітик вважає малоймовірними як масові протести, так і швидкий заколот еліт. Це пояснюється жорсткою вертикаллю влади, репресивною системою та відсутністю можливостей для відкритої політичної активності. Втім, певні прояви невдоволення можуть виникати в непрямих формах — зокрема через екологічні або техногенні проблеми.
"Я би не відкидав можливість протесту із якимось певним екологічним забарвленням... До прикладу, через ті ж атаки по російській нафтоінфраструктурі, яка згодом після свого пошкодження забруднює навколишнє середовище. Політичного забарвлення, чітко політичного забарвлення цих рухів, мабуть, не буде, тому що одразу ж це все будуть намагатися придушити. Росіяни — це не зовсім ті люди, які будуть готові жертвувати якимось власним комфортом чи, принаймні, частковим добробутом заради того, аби боротися за політичні цілі. Ми є більш горизонтальними, росіяни ж, навпаки, вертикальні", — підкреслив фахівець.
Стосовно реального рівня підтримки, Радь припускає, що попри офіційні показники на рівні близько 65%, фактичний рейтинг Путіна може становити приблизно 50%. Водночас значна частина населення залишається пасивною, що знижує ймовірність масштабних протестів.
"Мені здається, що десь близько 50% населення Володимира Путіна все ж таки підтримують. Якщо не дуже активно, то принаймні помірковано. Росіяни — це не зовсім ті люди, які будуть готові жертвувати власним комфортом чи добробутом заради політичної боротьби. Ми є більш горизонтальними, росіяни ж, навпаки, вертикальні. І в цьому їхня основна проблема", — підсумував він.
"Апостроф" повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив, що веде "хороші розмови" з президентом України Володимиром Зеленським та лідером Кремля Володимиром Путіним.
Україна 25 квітня заявила про готовність долучитися до тристороннього переговорного формату за участі Сполучених Штатів і Росії, який може відбутися на майданчику в Азербайджані.
Перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що Росія може розглянути Азербайджан як майданчик для переговорів зі США та Україною.
