Попри оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа щодо прогресу в урегулюванні війни в Україні, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 29 січня відкинув центральну вимогу Києва.
Як повідомляє The Washington Post, очільник російського МЗС виступив проти двосторонньої угоди про безпеку між США та Україною, назвавши такі гарантії "навряд чи здатними забезпечити тривалий мир".
Лавров заявив, що не знає деталей документа, але розцінює його як засіб збереження чинного українського керівництва. За його словами, Москва не допустить використання України як плацдарму для загроз РФ, водночас Росія наполягає на отриманні права вето у будь-якій системі безпеки.
Окрім безпекових гарантій, серйозною перешкодою залишається питання територій. Держсекретар Марко Рубіо під час слухань у Сенаті назвав питання Донецької області центральною "прогалиною" в переговорах. Кремль вимагає передати йому під контроль усю територію Донеччини, посилаючись на домовленості саміту на Алясці, попри те, що за чотири роки боїв російські війська не змогли захопити останню укріплену частину регіону.
Українська сторона наголошує, що будь-які територіальні обговорення можливі лише за наявності залізних безпекових гарантій, оскільки Київ пам'ятає провал Будапештського меморандуму 1994 року.
Західні дипломати описують ситуацію як питання послідовності — Україна вимагає підписання гарантій перед територіальними поступками, тоді як США не хочуть фіналізувати документ до повної згоди щодо кордонів.
Переговори за посередництвом США мають відновитися цими вихідними в Абу-Дабі. Проте експерти зазначають, що без рішень на рівні президентів переговорники ризикують ходити по колу, оскільки ключові компроміси можуть бути ухвалені лише безпосередньо головами держав.
Тристоронні переговори в ОАЕ
Українська та російська делегації у п’ятницю, 23 січня, відновили мирні переговори в Абу-Дабі, однак жодних ознак зближення позицій сторін не було. Ключова суперечність — статус територій Донецької області — залишається нерозв’язаною.
Росія наполягає на передачі їй усієї східної промислової частини Донбасу як передумови припинення війни, розв’язаної в лютому 2022 року. Україна категорично відкидає будь-які територіальні поступки, наголошуючи, що російські війська не змогли захопити ці регіони за роки повномасштабних бойових дій, писало Reuters.
Президент України Володимир Зеленський після переговорів 24 січня заявляв, що головною темою обговорень стали можливі параметри закінчення війни та роль США у забезпеченні подальшої безпеки.
Axios писало, що під час тристоронніх перемовин в Абу-Дабі українська делегація зустрічалася з російською і в двосторонньому форматі — без участі представників Сполучених Штатів.
Увечері після переговорів 24 січня "РБК-Україна" із посиланням на джерело писало, що тристоронні зустрічі представників України, США та РФ в Абу-Дабі завершилися загалом конструктивно.
У політичній секції сторони не досягли згоди. Україна наполягає, що обговорення територій можливе лише відштовхуючись від поточної лінії зіткнення, тоді як РФ вимагає виведення ЗСУ з неокупованої частини Донеччини.
Водночас у військовому блоці питань сторони просунулися далі.
Черговий етап тристоронніх перемовин між Україною, США та РФ щодо завершення війни має відбутися 1 лютого в Абу-Дабі.
Росія вважає, що переговори щодо врегулювання війни в Україні мають тривати у закритому режимі, тому не обговорює конкретні документи.
