Заяви Дональда Трампа щодо НАТО суттєво підривають превентивну функцію Альянсу та створюють відчуття ненадійності американських гарантій безпеки для Європи.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політтехнолог Руслан Рохов.
Експерт наголосив, що безпека членів НАТО завжди базувалася на впевненості потенційного агресора в солідарній відсічі всього блоку. Проте нинішні заяви американського політика руйнують це відчуття згуртованості, створюючи враження, що Альянс може діяти за принципом "кожен сам за себе".
"Міць НАТО в превентивній функції. Тобто будь-який потенційний агресор розуміє, що прояв агресії відносно будь-якого члена НАТО має в результаті згуртовану відсіч від усього блоку. Риторика Трампа підриває відчуття згуртованості виглядає, що кожен сам за себе. І хто сильний і спроможний домовитися про свою безпеку, той буде в безпеці. А хто не сильний і не спроможний, той стане фактично ресурсом для тих, хто має таку здатність захищатися. Тому ми бачимо, як світ поступово дрейфує з парадигми сили права в парадигму права сили", — зазначив Рохов.
Експерт підкреслив, що стаття 5 НАТО не гарантує автоматичного військового втручання, а передбачає консультації між союзниками щодо подальших дій. Це викликає занепокоєння в європейських країнах, адже результати таких консультацій можуть бути непередбачуваними. Зокрема, існують побоювання, що США можуть обмежити участь, якщо союзники не підтримуватимуть американські інтереси в інших регіонах, наприклад на Близькому Сході.
Політтехнолог зауважив, що виведення американських військ, зокрема з Німеччини, позбавляє Європу важливого стримувального фактора — ризику прямого втягування США у війну через атаку на їхні бази. Це особливо критично для країн, які мають ресурси, але не мають сучасної боєздатної армії, адаптованої до нових умов війни.
"Німеччина, якщо вона сама в можливому конфлікті може опинитись по один бік барикад, прекрасно розуміє, що вона не здатна себе захистити. Дорогі великі озброєння, танки, навіть човни, як ми бачимо, легко вражаються значно дешевшими дронами, виводячи з ладу. Це означає, що Німеччина, якщо вона сама в можливому конфлікті може опинитись по один бік барикад, прекрасно розуміє, що вона не здатна себе захистити", — пояснив експерт.
На думку Рохова, Європа стоїть перед необхідністю створення нових оборонних союзів, які не залежатимуть від політичних циклів у Вашингтоні. У новій архітектурі безпеки Україна є важливим елементом завдяки унікальному бойовому досвіду та технологіям.
"Єдиним джерелом безпеки і технологій для її забезпечення сьогодні є Україна. Якщо Україна не інкорпорована в європейську систему колективного захисту, то фактично колективний захист в Європі відсутній. Європейський континент має розуміти, що якщо він сьогодні не сформує нові альтернативні способи, які не залежать від політичних циклів Сполучених Штатів, то може вийти ситуація, як в Афганістані чи у В'єтнамі, коли просто не буде кого захистити", — підкреслив він.
Експерт додав, що у разі відсутності консенсусу в межах НАТО чи ЄС може виникнути потреба у створенні нових безпекових союзів, зокрема за участі країн, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Росії. Україна, за його словами, могла б відіграти ключову роль у формуванні таких форматів.
"Апостроф" повідомляв, що після резонансної заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про те, що США нібито зазнали "приниження" у війні проти Ірану, Пентагон оголосив про намір скоротити свою військову присутність у Німеччині на 5 тисяч осіб.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіу заявив, що Європейські країни мають активніше брати на себе відповідальність за власну безпеку.
