Україна не може повністю зупинити експорт вкраденого зерна, оскільки Росія активно змішує його зі своїм і продає на світових ринках як російське. Країни, які його купують, часто закривають очі на походження через загрозу продовольчої кризи.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру Іван Ус.
За його словами, ключова проблема полягає у складності доведення походження продукції. Росія змішує зерно, вирощене в Україні, зі своїм, і в такому вигляді воно потрапляє на міжнародні ринки вже як "російське". Встановити, звідки саме походить конкретна партія, надзвичайно важко без повного відстеження логістичного ланцюга — від поля до корабля.
"Розумієте, ця історія не нова. Дуже важко встановити. Ось ми то знаємо, що це зерно було вкрадено і з України, вирощено в Україні. Але коли перед вами лежить, грубо кажучи, там 10 зернят, ось ви ж не можете встановити, це зерно з Росії або з України. І що робить Росія? Вона бере зерно, яке вирощено в Україні, змішує його зі своїм зерном, ну, зерно від зерна, скажімо так. Там, звісно, фахівці зможуть знайти якісь відмінності, але я не думаю, що так багато деякі це зможуть зробити. І вона перемішує це все і потім продає як своє", — пояснив він.
Експерт зазначає, що подібні ситуації вже виникали раніше і це не поодинокий випадок. За його словами, багато країн — серед них Туреччина, Бангладеш, Єгипет — можуть купувати таке зерно, навіть розуміючи ризики його походження.
Головною причиною цього є питання глобальної продовольчої безпеки. Світ не запроваджує жорстких обмежень проти російського продовольства, адже це може призвести до дефіциту їжі та зростання загрози голоду. Росія, своєю чергою, активно використовує цю залежність, просуваючи так звану "зернову дипломатію" і позиціонуючи себе як одного з ключових постачальників пшениці у світі.
Ус наголошує, що таким чином Москва фактично ставить країни перед вибором: або приймати зерно навіть сумнівного походження, або ризикувати продовольчою кризою. Саме тому багато держав змушені йти на компроміси.
"Росія просуває пшеничну дипломатію. Коли Росія стала зараз провідним експортером пшениці в світі, і вона каже, що буде чи не буде глобальний голод, залежить від нас. І тому ми повинні рахуватись з тим, що ми говоримо, з тим, що ми хочемо робити. І зараз, фактично, от вся ця історія — ми розуміємо, повторюю, що це зерно, яке було вкрадено в Україні, але через те, що Росія говорить: або ви помираєте з голоду, або приймаєте те зерно, яке ми вам даємо, яке ми вкрали в Україні, тобто вибирайте", — зауважив він.
Ус підкреслив, що Україна має продовжувати тиск на міжнародну спільноту, щоб подібні кейси, коли судна із сумнівним зерном не допускають у порти, ставали системною практикою.
Експерт також вважає, що стратегічно варто рухатися до максимального обмеження торгівлі з Росією, аж до можливого ембарго, хоча визнає, що реалізувати це буде складно через глобальну економічну взаємозалежність.
Щодо альтернатив, він зазначає, що Росія не є єдиним виробником зерна, однак її спроби обмежити експорт української продукції, зокрема через блокування портів у 2022 році, були спрямовані на посилення власних позицій на світовому ринку.
"Я вважаю, що з Росією взагалі не треба мати ніяких торговельних стосунків, тому що світ настільки взаємопов'язаний зараз, що повної торговельної блокади Росії не відбулося. Виходить, що з Росією все ще торгують, і Росія, звісно, використовує це для того, щоб легітимізувати війну в Україні. Треба все ж таки працювати над тим, щоб на світовому рівні, як би це важко не було, обговорювали питання повного торговельного ембарго у відносинах з Росією", — підсумував експерт.
"Апостроф" повідомляв, що міністерство закордонних справ України заявило про черговий випадок ввезення до Єгипту зерна, яке, за даними Києва, було незаконно вивезене з тимчасово окупованих територій.
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україна будує систему протидії тіньовому зерновому флоту.
