Угорщина та Словаччина залишаються ключовими країнами, від яких залежить просування України на шляху до ЄС, хоча після зміни влади в Будапешті з’явилися обережні надії на перезавантаження відносин.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла аналітикиня Українського центру європейської політики, кандидатка економічних наук Олександра Булана.
Експертка зазначила, що після відходу Віктора Орбана від влади з’явилися нові можливості для діалогу, однак Угорщина не є єдиною країною, яка може створювати перешкоди для України.
"Ну насправді, після того, як пройшли вибори в Угорщині і Віктор Орбан уже відійшов від політики, тут виникає. Багато країн європейських, так, вони виявили, що в них є якісь там застереження. Не скажу суперечки з нами, а застереження щодо нашого вступу, і можуть бути певні питання, щодо яких нам треба буде вести з ними переговори", — пояснила Булана.
Експертка пояснила, що наразі найбільше сумнівів звучить з боку Франції та Польщі, особливо в питаннях, пов’язаних з українським аграрним сектором. Вона нагадала, що обидві держави мають потужне сільське господарство, а напередодні виборів тема конкуренції з боку України часто використовується у внутрішній політиці.
"Там можуть бути в нас певні проблеми з цим. Але мені здається, що ми зараз на тому етапі, коли є можливість домовлятися з цими країнами-членами, шукати якісь компроміси, можливо, йти на поступки, але отримувати цей прогрес, домовленості і рухатися вперед. Не думаю, що Польща, Франція чи ще якась країна буде нас так жорстко блокувати, як це робила Угорщина за Орбана", — зазначила Булана.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Аналітикиня наголосила, що угорське суспільство тривалий час налаштовували проти вступу України до ЄС, тому всі суперечності не можуть бути вирішені миттєво. Водночас вона вважає позитивним сигналом те, що сторони перейшли від повної відсутності діалогу до активних переговорів на рівні міністерств закордонних справ. Також очікується зустріч між Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.
На думку експертки, це свідчить про поступове налагодження діалогу та пошук компромісів, які дозволять зменшити напруження між країнами.
"Мені здається, що тут можна з позитивної точки зору дивитися на те, що у нас з Угорщиною відбувається. Їхній внутрішній діалог між владою і населенням тривалий час налаштовував угорців проти України, проти нашого вступу. Тому ці двосторонні проблеми не можуть знятися одномоментно. Але те, що ми переходимо від етапу, коли нема про що говорити, до етапу, коли починаємо говорити на рівні міністерств закордонних справ, а далі однозначно буде зустріч між Зеленським і Мадяром, — це вже дорога до діалогу і до вирішення цих проблем", — сказала вона.
Щодо фінансової допомоги ЄС на 90 мільярдів євро, Булана підтвердила, що це типова практика Брюсселя — кошти надаються в обмін на виконання реформ. Серед нових вимог, які зараз активно обговорюються, — запровадження ПДВ на міжнародні посилки та зниження безмитного ліміту з 50 до 45 євро.
Вона пояснила, що навіть якщо ці зміни не стануть безпосередньою умовою для отримання допомоги, Україна все одно буде змушена їх впровадити в межах інтеграції до єдиного митного простору ЄС.
За словами Буланої, головна проблема полягає не лише у політичному спротиві чи небажанні парламенту голосувати за непопулярні рішення, а й у готовності митної системи до нових правил. Йдеться про здатність митниці обробляти значно більшу кількість посилок, здійснювати їх перевірку та адмініструвати податки.
"Якщо ми розраховуємо вступити найближчим часом, до 2030 року, то в найближчі роки маємо це виконати. Нам просто цього не уникнути, тому що не можна бути частиною єдиного митного простору ЄС і керуватися іншими правилами. Питання в тому, наскільки ми готові до цього, наскільки митниця готова оподатковувати й оглядати значно більше посилок, наскільки вона спроможна до цього. І те, що це непопулярно, і парламент зараз не хоче за це голосувати, — це дійсно непопулярно, тому що кому подобається платити більше податків?" — сказала вона.
"Апостроф" повідомляв, що Україна та Угорщина розпочали двосторонні переговори на рівні експертів. Головними темами обговорення стали покращення сусідських відносин, забезпечення прав національних меншин та інтеграція України до Європейського Союзу.
Зеленський заявив, що Україна бачить перспективи для конструктивного перезапуску відносин з Угорщиною та веде активні переговори з її новим керівництвом.
Кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут", президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в етері телеканалу "Апостроф" повідомив, що Україна вже виконала значну частину вимог Угорщини щодо нацменшин, однак Будапешт і надалі використовує це питання як інструмент політичного тиску на євроінтеграцію Києва. Жорстка риторика нового угорського прем’єра може свідчити про продовження курсу Віктора Орбана, попри спроби сторін вийти з багаторічної кризи у відносинах.
