Країни Європи дедалі гостріше усвідомлюють безпекові ризики з боку Росії, однак поки що заяви про жорстку відповідь Кремлю більше нагадують політичні заклики, ніж готовність до реального силового протистояння. У ЄС дедалі частіше говорять про кризу безпеки та необхідність демонструвати силу, аби не допустити реалізації російського сценарію.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут" та президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел закликав НАТО діяти жорсткіше у відповідь на регулярні провокації Росії на східному фланзі Альянсу.
За словами Буряченка, слова Петра Павела варто сприймати не просто як позицію окремої країни, а як сигнал від людини, яка добре розуміє військову систему НАТО та принципи дій Росії. Політолог нагадав, що чеський президент має значний досвід роботи в структурах Альянсу, тому чудово усвідомлює як військові, так і гібридні методи, які використовує Кремль для досягнення своїх політичних цілей.
"Це більше потрібно сприймати як заклик. Все ж таки Петр Павел, президент Чехії, він же ж і генерал натівський... Він чудово розуміє, хто така Російська Федерація. Він усвідомлює військові загрози, які несе Російська Федерація, і також усвідомлює ті методи, якими працює Росія — військовими методами, асиметричними методами і гібридними методами", — пояснив Буряченко.
Експерт зазначив, що Росія намагається не лише вести війни, а й використовувати військовий тиск як інструмент впливу на європейські держави. На його думку, сценарій повномасштабного вторгнення РФ у Європу наразі малоймовірний, оскільки економічний, науковий та технічний потенціал ЄС значно перевищує російський. Водночас Буряченко зауважив, що Європа поки що не готова до великої війни, а для переходу на "військові рейки" їй знадобиться час.
"Сценарій Кремля простий: він працює одночасно за двома напрямками. Вони намагаються, з однієї сторони, залякати європейців потенційними точками ескалації в Балтійському морі: Фінляндія, нордичні країни, балтійські країни, Білорусь, Молдова, ну і, відповідно, невизнане Придністров'я, Сувалкський коридор, Калінінградська область. І щоб європейці зробили те, що хоче Путін, навіть без якогось силового тиску", — пояснив він.
На думку політолога, у Москві також можуть розглядати сценарій обмеженої військової операції проти однієї з європейських країн, аби продемонструвати неспроможність Європи вести сучасну війну без підтримки США.
Він наголосив, що раніше Альянс сприймався як абсолютна гарантія захисту для європейських країн, однак зараз навіть самі члени НАТО мають сумніви щодо готовності Сполучених Штатів Америки повною мірою виконувати зобов’язання за п’ятою статтею договору. За словами Буряченка, історично НАТО будувалося навколо військової потуги США, а європейські держави могли зосереджуватися на розвитку економіки та соціальної сфери, покладаючи питання безпеки на Вашингтон.
"Зараз ми розуміємо, що та конструкція, яка, можливо, в стратегії стримування працювала раніше, зараз вона, на превеликий жаль, уже майже неактуальна, тому що самі члени НАТО, перш за все європейські, звичайно, вони вже відверто мають сумніви в реалізації, перш за все, Сполученими Штатами Америки п'ятої статті НАТО", — зазначив експерт.
За його словами, слабка реакція Європи на російські дії може призвести не лише до нових безпекових загроз, а й до глибокої кризи всередині самого НАТО та Європейського Союзу.
"Апостроф" повідомляв, що Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО діяти жорсткіше у відповідь на регулярні провокації Росії на східному фланзі Альянсу.
Франція розглядає можливість приєднання до спільної німецько-британської програми зі створення ракет великої дальності, покликаної посилити здатність Європи завдавати глибоких високоточних ударів без опори на США.
