Україна здійснила понад 15 успішних пусків власної балістичної ракети дальністю 250–300 км, а до кінця грудня готує випробування нової системи ППО Freyja.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів засновник благодійного фонду "Закриємо небо України", колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
За його словами, базою для системи стала ракета комплексу С-400. Наразі тривають випробування української балістичної ракети дальністю 250–300 км, у межах яких уже проведено понад 15 пусків. Паралельно розвивається програма "Фрейя" зі створення зенітно-ракетного комплексу з протибалістичними спроможностями.
"І тому, якщо на такому рівні високому політичному зроблено заяви, значить, просування цього проекту по терміну скоротилися і це вселяє нам надію. Ми бачимо, що всі компанії просувається проект, ну, перший на 250-300 км балістичної ракети української. Пройшло два етапи, вже більше 15 пусків і відбувається безпосередньо військове льотні випробування і кодифікація", - сказав він.
За його словами, для розробки "Фрейї" важливо розрізняти два напрямки — створення балістичної ракети класу "земля-земля" та зенітно-ракетного комплексу з антибалістичними можливостями. Експерт зазначив, що система наведення комплексу ближча до ракети PAC-2, аніж до PAC-3 MSE, що вимагатиме випуску більшої кількості боєприпасів для ефективного ураження цілей.
Він наголосив, що створення зенітно-ракетного комплексу є надзвичайно складним та тривалим процесом. За словами Романенка, у мирний час розробка такого комплексу може тривати до 10 років, тоді як в умовах загрози війни окремим компаніям вдалося скоротити цей термін приблизно до п'яти років.
"У мирний час це, наприклад, зенітно-ракетний комплекс до 10 років. Ну, скажем, з небезпекою війни скоротилося окремим компаніям до 5 років. Ну, а зараз, наприклад, по діям компанії FirePoint є амбіція, щоб зробити от в цей термін, про який йдеться, і що якби на початку наступного року можуть бути проведені іспити по бойовому цим зенітно-ракетним комплексам", — зауважив генерал-лейтенант.
Він пояснив, що повітряна ціль може маневрувати, застосовувати засоби радіоелектронної боротьби та пастки, що суттєво ускладнює роботу системи протиракетної оборони.
"Ця ціль маневрує, вона застосовує засоби радіоелектронної боротьби, пастки викидує, значить, ну, і багато що робиться для того, щоб протидіяти засобам протиракетної оборони. І тому це набагато складніше. Школи зенітно-ракетних комплексів на території України з радянських часів не було, і тому все це приходилося робити вже під час незалежності", - сказав він.
Романенко також зазначив, що на розвиток українських ракетних програм у минулому впливала російська агентура. За його словами, противник і нині намагається уповільнити створення такого озброєння, зокрема завдаючи ударів по підприємствах та об'єктах, пов'язаних із ракетними розробками. Він наголосив, що попри російський вплив та удари по підприємствах українська ракетна програма продовжує розвиватися.
За його словами, у ході повномасштабної війни Росія продовжує проводити розвідку українських ракетних підприємств та структур і завдавати по них ударів, намагаючись сповільнити розвиток виробництва.
Він також прокоментував зміну характеру російських атак, зокрема масоване застосування ударних дронів по західних областях України. За його словами, Росія намагається таким чином впливати на логістику та процеси, пов'язані з розвитком українського озброєння. За його словами, російська сторона також вважає захід України важливим регіоном для забезпечення Сил оборони та розвитку українського озброєння.
Романенко повідомив, що зміна типів застосовуваних дронів пов'язана не лише з військово-політичними завданнями, а й із погодними умовами та наявністю відповідних запасів у Росії.
"Треба мати на увазі, що з точки зору нанесення ударів там менше відбувається по Заходу, і вони вважають, що треба натиснути ще морально-психологічно на громадян, які там проживають. Це один напрям. Інший, значить, ракети, дрони з реактивними двигунами в таких погодних умовах, які діють, вони менш ефективні. Вони, як відомо, дорожчі, а запаси, значить, дронів з двигунами внутрішнього згорання при цільними, так, у них великі", - сказав він.
За його словами, Україна має відповідь на масоване застосування дронів — дрони-перехоплювачі, які здатні ефективно працювати проти таких цілей, як "Шахеди".
"Апостроф" повідомляв, що повноцінне бойове застосування європейсько-української системи протиракетної оборони "FREYJA" очікується не раніше 2027 року.
