Чую в останні дні в розмовах питання, чому Росія атакує саме заправки УкрНафти.
Коли ми говоримо про Путіна, треба памʼятати, що він оперує не стільки чекістською логікою, скільки бандитською. «Панятіямі».
Його справжньою колискою є не ПГУ КДБ, в якому він дослужився до майора в нічого не значущому Дрездені, маючи відверто смішне прикриття директора Німецько-радянського клубу культури.
Він ніколи не був «білою кісткою» зовнішньої розвідки - плейбоєм-нелегалом на кшталт Конона Молодого, який під легендою мільйонера Гордона Лонсдейла охмуряв найкращі салони та клуби Лондона. Чи Арнольдом Дейчем, який курував діяльність «Кембриджської пʼятірки». Не був він і резидентом на закордонній «станції», як Віктор Черкашин - вербовщик та куратор радянського агента у ЦРУ – Олдріча Еймса.
Посада голови клубу культури у Східній Німеччині була карʼєрним глухим кутом. Сиди собі та разом зі «Штазі» «профілактуй» антирадянські настрої в середовищі дрезденських бюргерів.
Справжньою колискою Путіна став той самий «Бандітскій Пітербург», в якому він з позиції заступника мера забезпечував правильне адміністрування потоків від нафто- та нарко- трафіка порту між мафією, політиками та КДБ.
Він змужнів та відбувся саме в цьому мафіозному середовищі.
Так чому УкрНафта? Тому що саме частина цих заправок (тоді Глуско) була конфіскована в його друга та невідбувшегося «губернатора Малоросії» Медведчука. На їхній базі, в тому числі, запустили державну мережу «УкрНафта».
Маю думку, що у всій цій нафтовій історії була і доля самого Путіна. І це «понятійна» бандитська відповідь на привласнення того, що Путін і його банда вважали своїм.
Якщо моя логіка вірна (я можу помилятися, адже не володію інформацією про динаміку психічних змін диктатора), думаю, що деякі АЗС все ж таки вціліють.
Ті, які до сих пір повʼязані через Австрію з певною нафтогазовою групою РФ.
Ті, які де-факто належать сімʼї одного президента однієї країни через держоператора (втім, тут Путін також може захотіти «наказати» цього президента за нелояльність та вектор на зближення з Анкарою).
Ну і ті, які де-факто реалізують білоруські світлі нафтопродукти, генеруючи певний гешефт Мінську.
Корупційна диверсифікація, виявляється, інколи також може бути частиною стійкості
Втім, я можу, як сказав, помилятися! Але подивимось!
Джерело: facebook.com/sergey.vysotsky
