Білий дім свідомо використовує політику "стратегічної невизначеності" та тимчасові послаблення санкцій, аби втримати світові ціни на нафту від критичного стрибка.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Іван Ус.
За його словами, після загострення конфлікту між Ізраїлем, США та Іраном наприкінці лютого існували серйозні побоювання різкого зростання цін — до 120–150 доларів за барель і навіть вище. Однак, хоча ціна короткочасно піднімалася майже до 120 доларів, згодом вона стабілізувалася і нині тримається в межах приблизно 95–105 доларів за барель.
Експерт зазначив, що США свідомо впливали на ринок, тимчасово пом’якшуючи обмеження щодо російської та іранської нафти, щоб не допустити різкого зростання цін. Ринки дуже чутливо реагують на політичні сигнали: будь-які новини про ескалацію або її послаблення миттєво відображаються на вартості нафти.
"Коли вони давали дозвіл і по російській нафті, по іранській в середині березня, то ціль була проста — не допустити шаленого зростання ціни нафти, тому що ринки, вони реагують на слова дуже сильно. Зараз фактично, оскільки вони стабілізувалися США, мені здається, що вони і так, вони зробили оце виключення санкцій для російської нафти. Це допомогло Росії. До початку цього виключення вода Світового океану, за даними Bloomberg, знаходилась 140 млн барелів російської нафти. Зараз це приблизно 105 млн барелів, бачимо, що на 35 млн скоротилось кількість саме нафти в морі" — зазначив Ус.
Внаслідок таких рішень частина російської нафти, яка раніше накопичувалася в морі, почала скорочуватися, однак її обсяги все ще залишаються значними. Водночас політика США виглядає непослідовною: заяви про скасування чи продовження послаблень постійно змінюються, що створює відчуття нестабільності.
"Зараз ми живемо в світі, де суттєво девальвувалися заяви високопосадовців провідної країни світу, Сполучених Штатів Америки. США навпаки хочуть внести цей хаос, тому що вважають, що саме в цьому хаосі вони здобудуть кращих для себе результатів. Це раніше проблема Сполучених Штатів Америки, які хочуть, які вибрали лінію оцього хаосу, скажімо так, стратегічне невигідне значимість і гарний термін, коли ти не розумієш, а що, власне, відбувається", — пояснив економіст.
Експерт також звернув увагу на різницю підходів США до Росії та Ірану. Це пояснюється тим, що з Іраном Вашингтон перебуває у прямому протистоянні, тоді як щодо Росії намагається зберігати певний баланс і навіть частково зацікавлений у тому, щоб російська держава не зазнала повного краху.
"Тобто вони говорять "ми маємо військові дії і паралельно дозволяємо Ірану заробляти на те, щоб воювати проти вас". Тобто логіка тут відсутня. США навпаки хочуть внести цей хаос, тому що вважають, що саме в цьому хаосі вони здобудуть кращих для себе результатів. Це не значить, що санкції погано працюють, що санкції ще як добре працюють. Ми бачимо це по наслідкам для російської економіки, які, м'яко кажучи, дуже-дуже погані", — підкреслив економіст.
За словами Уса, Україна відіграє важливу роль у стримуванні можливостей РФ, завдаючи ударів по ключових нафтових портах. Це вже призвело до суттєвого скорочення кількості танкерів, що відправляються з російських терміналів.
"Росія не може повністю продавати свою нафту, в тому числі через те, що Україна проводила дуже гарну роботу щодо обмеження цих можливостей. Росія якщо раніше в середньому десь 37 танкерів щотижня відправляла, почала відправляти 22, тобто мінус 15 танкерів, переважно за рахунок суттєвого скорочення можливості експортувати нафту через Балтійські порти. Тобто тут, в принципі, Росія не так вже багато може і зробила", — зазначив Ус.
Експерт додав, що попри тимчасові прибутки від високих цін, дефіцит бюджету РФ залишається критичним, а подальше посилення санкцій та фізичне обмеження експорту лише поглиблюватимуть економічну кризу всередині країни-агресора.
"Апостроф" повідомляв, що танкери, що транспортують російську нафту через Балтійське море, почали змінювати звичні маршрути, уникаючи шведських вод після посилення контролю з боку Швеції.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про готовність Анкари долучитися до операцій із розмінування в Ормузькій протоці після того, як США та Іран укладуть мирну угоду.
ЗМІ писали, що у середу, 22 квітня, в Ормузькій протоці обстріляли щонайменше три торговельні судна. Внаслідок інцидентів люди не постраждали, проте один із контейнеровозів отримав пошкодження мостика.
Axios із посиланням на джерела 24 квітня писало, що американські військові повідомили про нову активність Ірану в районі Ормузької протоки. За їхніми даними, військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції встановлюють морські міни.
