У середу, 12 листопада, за новим церковним календарем Православна Церква України вшановує пам’ять святителя Іоанна Милостивого — патріарха Олександрійського VI–VII століть, відомого своєю безмежним милосердям і системною опікою над убогими. У цей день також згадують чудотворну ікону Божої Матері «Милостива» (Кікська), що має стародавню традицію особливого заступництва і зцілень. 

"Апостроф" розповідає про історію святого, народні прикмети дня та про те, що можна і що не можна робити 12 листопада.

Історія життя святого

Іоанн народився на Кіпрі (в Аматусі) у родині знатного вельможі; у молодості був одружений, але після смерті родини прийняв чернечий спосіб життя. Пізніше став патріархом Олександрійським (початок правління — початок VII століття) і прославився тим, що організував системну допомогу бідним: складав списки нужденних, викуповував полонених, відкривав притулки й лікарні, роздавав милостиню та особисто піклувався про хворих і голодних.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За життя він часто називав бідних «своїми господарями» і вважав службу їм верхом християнського подвигу. Іоанн помер на Кіпрі в першій половині VII століття (різні джерела називають приблизно 616–620 р.). 

Ікона Божої Матері «Милостива» (або Кікська) — за переданням, створена євангелістом Лукою, пізніше перебувала на Кіпрі в монастирі на горі Кікос. Вона відома численними чудесами: зціленнями, захистом від посухи, сарани, допомогою безплідним.

Кому моляться цього дня 

Віряни звертаються до святителя Іоанна та перед образом Божої Матері «Милостива» з такими проханнями:

Продовження після реклами
РЕКЛАМА
  • про милостиню й матеріальну допомогу — про те, щоб Бог відкрив серця до допомоги нужденним і дав засоби тим, хто у скруті - Іоанн відомий саме як покровитель милосердя. 
  • про заступництво для хворих і поранених — про зцілення тілесних недугів і підтримку в період хвороби; до ікони «Милостива» традиційно звертаються по зцілення. 
  • про порятунок полонених і ув’язнених — молитовна пам’ять Іоанна пов’язана з його діями з викупу полонених; тому цього дня просять визволення від тяжких обставин. 
  • про мир у сім’ї та захист дітей — як про загальне прощення про захист домівки і дітей у скрутні часи. 

 "Житія святих" підкреслюють, що Іоанн не лише давав милостиню, а й реформував місцеву опіку над бідними (впроваджував системи допомоги, контролював чесність розподілу), тому його просять не тільки про приватні дари, а й про мудрість у суспільній справедливості. 

Народні прикмети і звичаї

В цей день в народі спостерігали за погодою і передбачали, якою буде майбутня зима. 

  • Пташині сигнали (синиці біля вікна, раннє щебетання) — передвісники снігу або морозу. 
  • Дрібний сніг 12 листопада віщує наближення сильних холодів. 

У народі цей день пов’язували з милосердям: господарі поділялися з убогими, згадували померлих і робили пожертви на храм. 

Що не можна робити

Як і в інші дні, в цей день не можна відмовляти в допомозі тим, хто потребує — це прямо суперечить духу пам’яті святого. 

Не можна сваритися, ображати, підбурювати до заздрості та жадібності — у день милостині важливо берегти мир і співчуття. 

За народними повір’ями в цей день не радять цього дня робити великі покупки (особливо взуття) або починати далекі подорожі — це може принести клопоти. 

Що треба зробити

Помолитися святителю Іоанну Милостивому та перед іконою Богородиці «Милостива» — просити милосердя, зцілення та підтримки в біді. 

Зробити конкретну милостиню: пожертвувати одягом, продуктами або коштами тим, хто зараз у потребі, або допомогти волонтерським ініціативам. Це найкращий прояв шани святого. 

Навести лад у домі, згадати добрі справи року, пом’янути рідних і тих, хто потребує поминання; поставити свічку за здоров’я близьких.

Раніше "Апостроф" розповідав, яке церковне свято відзначали 11 листопада і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.