Масовані атаки на російську нафтову інфраструктуру та термінали призвели до глибокої системної кризи в енергетичному секторі РФ. Зупинка експорту через ключові порти спровокувала ефект доміно: нафтопереробні заводи змушені припиняти роботу не лише через прямі влучання, а й через неможливість підтримувати технологічний цикл у заблокованій транспортній системі.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
Експерт пояснив, що російська нафтотранспортна система побудована на субсидуванні внутрішнього ринку коштом експорту. Коли рух нафти до портів Усть-Луга та Приморськ зупиняється, логістичні ланцюжки розриваються, а заводи, що працюють на внутрішній ринок, втрачають економічний сенс існування.
"Насправді це серйозна криза. Ну, напряму вона пов'язана, звичайно, з нашими воєнними акціями по нафтопереробним заводам, а зараз ще більше — по портах. Заводи нафтопереробні, які стоять на цих нафтогонах, вони теж потребують того, щоб нафта в цих трубах постійно заміщувалася, щоб постійно йшов рух по цих трубах. Зазвичай ці всі розходи перекидають на компанії, які експортують нафту. От вони в основному і субсидують оце внутрішнє розподілення нафти. В той момент, коли у тебе йдуть удари по крупним прийомним пунктам портовим, рух нафти перестає бути. Ці нафтопереробні заводи просто-напросто зупиняються", — зазначив Закревський.
Він пояснив, що робота нафтопереробних заводів безпосередньо залежить від безперервного руху нафти трубопроводами. Ця система функціонує завдяки експорту: саме компанії, які продають нафту за кордон, фактично покривають витрати на транспортування і підтримують роботу всієї інфраструктури. Натомість заводи, що працюють на внутрішній ринок, не закладають ці витрати у свою економіку.
Коли через удари порушується робота портів і експорт зупиняється, вся система починає давати збій. Виникають форс-мажорні обставини, іноземні партнери відмовляються оплачувати транзит, і в результаті російські НПЗ змушені зупинятися навіть без прямих влучань. Деякі підприємства вже відкрито заявляють, що не відновлять роботу, доки не буде налагоджено експорт.
"Ну і крім того, просто наступила весна бензина. Треба тепер набагато більше. Ці підсніжники, автомобілі, які забували на літній резині, вони починають виїжджати на дороги і оказується, що в 10 регіонах, там де вже наступила весна, просто немає бензину", — додав Закревський.
Він повідомив, що нещодавні послаблення санкцій з боку США щодо нафти, завантаженої до 12 березня, не принесли Росії очікуваного результату, оскільки європейські партнери не підтримали цей крок, а більшість потенційних покупців, зокрема Китай, дотримуються встановлених обмежень. У результаті значна частина нафти залишилася нереалізованою.
"Я не бачу, як це вплинуло. По-перше, ви повинні розуміти, що нафта, яка була завантажена на танкери до 12 березня, в 50% випадках — це була нафта, яка була завантажена спеціально для якихось споживачів. І дозвіл, який виписав Трамп для російської нафти, це не означає, що Євросоюз щось змінив. Євросоюз спокійно сказав, що він зняття санкцій не підтримує. І це призвело до того, що крім фактично Індії ніхто цю нафту і не захотів забирати з моря. На воді було 260 мільйонів барелів зайвої нафти. Це все виглядає наступним чином: ніби ви хочете виїхати із двору на проспект і думаєте, що там вільна буде дорога, ви виїжджаєте, а там повністю проспект ще забитий", — пояснив фахівець.
"Апостроф" повідомляв, що тарифна політика адміністрації Дональда Трампа, що задумувалася як інструмент зміцнення американського лідерства, призвела до дестабілізації світової торгової системи та зростання фінансового навантаження на пересічних громадян США. Замість очікуваного припливу капіталу з-за кордону країна зіткнулася з рекордною інфляцією, а міжнародні партнери та конкуренти переорієнтували свої ринки, мінімізуючи вплив американських обмежень.
Переговорний процес щодо завершення війни в Україні перебуває у глибокій паузі. Росія втратила інтерес до конструктиву в переговорах, щойно відчула певне економічне полегшення та розкол у позиції західних партнерів. Повернення до переговорної групи фігур, орієнтованих на тривалу гру, свідчить про відсутність бажання Москви завершувати агресію.
Сполучені Штати фактично послаблюють тиск на російський нафтовий сектор, надаючи певні послаблення щодо транзиту та експорту російської нафти. Така політика "відкручування гайок" не лише поповнює бюджет агресора, а й створює небезпечний прецедент для європейських країн, які можуть почати лобіювати відновлення енергетичних проєктів із РФ.
Послаблення санкцій США проти російської нафти та воєнна ескалація на Близькому Сході створюють небезпечне вікно можливостей для Кремля. Поки світові ціни на енергоносії зростають, Росія отримує надприбутки, які дозволяють їй покривати дефіцит бюджету та продовжувати фінансування агресії проти України.
