У межах конференції «Громади та міста дружні для людей — 2025» відбулася презентація двох флагманських навчальних програм, які вже сприяють перетворенню процесу відновлення України на безбар’єрний. Як повідомляє Міністерство культури України, подія зібрала понад 150 учасників — представників органів влади, архітекторів, урбаністів, громадських лідерів та міжнародних партнерів.
Під час заходу представили ідеї модернізації культурних просторів, створення ветеранських хабів, а також інклюзивних маршрутів у містах. Свої напрацювання презентували учасники Школи універсального дизайну та Школи безбар’єрних маршрутів, які стали платформою для спільної роботи фахівців із різних регіонів.
«Створення безбар’єрного простору — це системна робота, яка потребує об’єднання зусиль держави, громад і громадянського суспільства», — наголосила радниця, уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Участь у відкритті конференції взяли також заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська та заступниця міністра культури Анастасія Бондар, яка акцентувала, що універсальний дизайн стає ключовим принципом розвитку культурних просторів.
«Для культурних установ універсальний дизайн — це не лише про комфорт, а про гідність і сучасність. Завдяки партнерству з ПРООН театри, музеї та бібліотеки отримують реальні інструменти, щоб ставати ближчими до кожної людини», — підкреслила Бондар.
Серед прикладів — бібліотека Кролевецької міської ради на Сумщині, яка проводить просвітницькі заходи “Бібліотека без бар’єрів”, а також Львівський театр імені Лесі Українки, що адаптував малу сцену для людей із порушеннями мобільності й запровадив вистави з аудіодискрипцією для незрячих глядачів.
Крім того, Національний музей історії України у Другій світовій війні долучився до ініціативи амбасадорів безбар’єрності, провів тренінги та розробляє систему універсального доступу для відвідувачів із різними потребами.
Під час панельних дискусій свої напрацювання представили громади Полтави, Львова, Опішні, Славутича, Вінниці, Рівного, Бучі та Тернополя. Учасники продемонстрували реальні кроки — від адаптації середовища до залучення людей із порушеннями зору, слуху та мобільності до оцінювання рівня доступності.
«Ці програми демонструють, що культура може бути рушійною силою відновлення — вона здатна об’єднувати, підтримувати та надихати без винятків», — підсумували у Мінкульті.
