У Києві розгорнули великі пункти обігріву: всередині є спальні місця — фоторепортаж

У Києві в цілодобовому режимі працюють понад 90 пунктів обігріву ДСНС. "Апостроф" зафіксував роботу пунктів, які вже повноцінно функціонують безпосередньо у дворах столичних багатоповерхівок.

Для максимальної зручності мешканців намети розгортають безпосередньо у дворах багатоповерхових будинків. Люди в цих пунктах забезпечені гарячою їжею. 

З огляду на високий попит, було прийнято рішення про встановлення додаткових великих наметів, кожен із яких здатний вмістити щонайменше 40 осіб. Основна функція таких локацій — надати можливість зігрітися, зарядити ґаджети, випити чаю та за потреби отримати психологічну підтримку.

Як зазначили у ДСНС, у "Пунктах незламності" дійсно є ліжка, проте вони призначені першочергово для людей, які потребують допомоги за медичними показниками або у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Основною функцією пунктів залишається забезпечення громадян можливістю зігрітися, випити гарячого чаю, підзарядити пристрої та отримати психологічну допомогу. Формат роботи точок корегується залежно від безпекової ситуації та реальних потреб населення.

Блекаут у Києві

9 січня через ракетно-дронову атаку без теплопостачання опинилася половина багатоквартирних будинків столиці. Йшлося про майже 6 тис. Тоді у Києві суттєво погіршилася ситуація з електропостачанням, що призвело до збоїв у теплопостачанні.

Міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що у місті виник значний дефіцит електроенергії, навіть для забезпечення критичної інфраструктури.

Росія у ніч на 13 січня завдала прицільного ракетного удару по Київській ТЕЦ-5, випустивши п’ять ракет по одному з ключових об’єктів енергосистеми столиці. Уранці в середу, 14 січня, Росія знову здійснила атаку на Київ.

15 січня за дорученням Зеленського у столиці створили спеціальний штаб для подолання наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру.

16 січня в українській енергосистемі було запроваджено режим надзвичайної ситуації через масовані атаки РФ по енергетиці. Уряд визначив перелік заходів для відновлення інфраструктури, що включає посилення координації штабів, спрощення бюрократичних процедур для підключення обладнання та зобов'язання державних компаній імпортувати електроенергію.

17 січня у столиці запровадили оновлені правила комендантської години, які дозволяють мешканцям пересуватися містом у нічний час у певних випадках.

Хоча комендантська година продовжує діяти, відтепер кияни можуть пішки або на транспорті (зокрема на таксі) прямувати до "Пунктів Незламності" або додому. Це рішення дозволить містянам цілодобово дістатися до місць, де є тепло та світло, а також повернутися до помешкання, наприклад, після прибуття поїздів із запізненням.

18 січня віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив про проведення аудиту всіх "Пунктів Незламності".

За словами Кулеби, пункти постійно оновлюють і верифікують, а актуальну інформацію про них збирають у "Дії". Через застосунок користувачі можуть знайти найближчу локацію відповідно до свого місця перебування.

Станом на 18 січня відновлення теплопостачання тривало у 143 будинках. Понад 100 із них — це багатоповерхівки, де протягом попередньої доби сталися локальні аварії, спричинені низькими температурами та зношеністю інфраструктури. Ще 30 будинків були без тепла з 9 січня внаслідок наслідків масованої атаки РФ на Київ.

Президент України Володимир Зеленський тоді зауважив, що в ремонтних бригадах на об’єктах енергетики цілодобово працюють 58 тис. людей.

У ніч на 20 січня Росія завдала масованого удару по Києву та інших регіонах України, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок атаки зафіксовано влучання у Дніпровському районі, а також виникли перебої з електро- та водопостачанням на Лівому березі. Через наслідки ворожого обстрілу 20 січня та складну ситуацію в енергосистемі у столиці змінювали графіки та маршрути руху поїздів метрополітену.

У Києві внаслідок російської атаки 20 січня без теплопостачання в обідню пору залишалися 4 000 багатоповерхівок із 5 635, в яких не було теплопостачання після удару.

Того дня станом на вечір фахівцям вдалося відновити водопостачання, роботу якого порушив російський масований удар, знеструмивши об’єкти водопровідної інфраструктури.

21 січня міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що столиця стрімко наближається до гуманітарної кризи через постійні удари Росії по критичній інфраструктурі — лише за січень місто залишили близько 600 тис. мешканців.

Нардеп Олексій Кучеренко повідомляв, що 20 січня у Києві два слюсарі аварійних бригад померли через перенавантаження. Кличко підтвердив смерть 60-річного працівника аварійної бригади, який помер 19 січня під час виконання службових обов'язків.

Президент Володимир Зеленський 21 січня провів спеціальний енергетичний селектор. Тоді найскладніша ситуація з енергетикою наразі в Києві та області, Харкові та області, Чернігові, у Сумській та Дніпропетровській областях. Станом на ранок 21 січня близько 4000 будинків у Києві перебували без тепла, майже 60 % столиці — без електрики.

Станом на ранок 22 січня в Києві без опалення залишалися трохи менш як 3 тис. житлових багатоповерхівок.

Тоді київські рятувальники перейшли на надзвичайний режим роботи через масштабні обстріли критичної інфраструктури та тривалі блекаути. Для забезпечення життєдіяльності столиці залучено резерви з інших регіонів і розгорнуто широку мережу мобільних пунктів допомоги.

За даними ДСНС, лише з 9 січня у Києві розгорнуто 90 мобільних наметів, до яких по допомогу станом на 22 січня звернулися понад 56 тис. осіб. Загальна кількість пунктів у столиці, з урахуванням стаціонарних, перевищувала 1400.

Також у Києві водолази ДСНС провели унікальну підводну спецоперацію з ліквідації пошкоджень труби ТЕЦ у Києві в умовах морозу до -15 °C. Внаслідок чергового російського обстрілу на київській ТЕЦ було пробито трубу, що спричинило затоплення приміщень. Це зробило неможливим ремонт обладнання, відповідального за енерго- та теплопостачання міста.

Кличко розповідав, що за добу 22 січня у столиці повернули тепло майже у 600 багатоповерхівок. Однак 2,6 тис. будинків були позбавлені теплопостачання після російського обстрілу 20 січня.

Станом на ранок 23 січня без опалення перебували майже дві тисячі житлових будинків, більшість із яких розташовані на лівому березі та в центральних районах міста.

У ніч проти 24 січня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак за останній час, застосувавши проти України ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Під ворожим вогнем опинилися Київ і Київська область, а також Сумська, Харківська та Чернігівська області. Основним напрямком атаки стала саме Київщина. За словами президента, ключовою ціллю росіян була енергетична інфраструктура.

Внаслідок атаки ворога та пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури в Києві знову майже 6 тис. будинків залишилися без опалення. Більшість будинків — це ті, які вже двічі підключали або намагалися підключити до теплопостачання після обстрілів 9 та 20 січня.

У Києві через ворожі обстріли також було знеструмлено об’єкти водопровідної інфраструктури, що призвело до перебоїв із водопостачанням у низці районів столиці.