Не всі кризи Червоного Хреста пов’язані з війною, окупацією чи складною дипломатією. Гаїті стало прикладом управлінського провалу, який неможливо пояснити відсутністю доступу до сторін конфлікту. Після землетрусу 2010 року Американський Червоний Хрест зібрав сотні мільйонів доларів на відновлення житла.
Однак розслідування ProPublica виявило разючий розрив між обіцянками і результатами: при заявленій допомозі 130 тисячам людей організація побудувала лише шість капітальних будинків. Цей випадок показав, що проблема може бути не лише в нейтралітеті, а й у здатності великої гуманітарної структури реально виконувати власні обіцянки.
У 2022 році президент України Володимир Зеленський та правозахисники розкритикували ефективність комітету Червоного Хреста. Ключовим тестом для організації стало питання доступу до українських військовополонених (POWs) в Оленівці у липні 2022, де загинули десятки українських полонених. Тоді МКЧХ не потрапив на місце трагедії і не зміг промоніторити умови утримання вʼязнів.
Але в установі не зробили висновків. Навпаки: у 2022 році спробували відкрити офіс МКЧХ у російському Ростові-на-Дону. У Києві це назвали легітимацією депортації українських громадян.
В свою чергу, Міжнародна Федерація ЧХ (IFRC) звинуватила російський Червоний Хрест у тісному зв'язку з Кремлем, підтримці програм на окупованих Москвою територіях Донеччини та Луганщини, а також у зв'язках з табором "Артек" в окупованому Криму.
Сумнівна діяльність МКЧХ і в окупованому до 2023-го Вірменією азербайджанському Карабаху. Баку неодноразово порушував питання правомірності місії Червоного Хреста в м. Ханкенді. Тоді оперативні співробітники МКЧХ укладали прямі угоди з невизнаним сепаратистським режимом у Карабаху, а тексти цих домовленостей не розкривалися Азербайджану, частиною якої, за міжнародним правом, карабахський регіон залишався навіть окупований проросійськими сепаратистами.
Інший епізод: у 2019 співробітники МКЧХ поширили фото з винного фестивалю в Тузі, що виглядало як легалізація економічної діяльності в регіоні, незаконної з погляду міжнародного права.
До осені 2020-го ставки змістилися до військових питань. Коли азербайджанські сили просувалися до м. Фізулі, МКЧХ закликав надати гуманітарний доступ до оточених вірменських військ. Військові аналітики трактували ці запити як інструмент тактичного затягування, це дозволяло відстежувати переміщення військ і зчитувати зміни в діях Азербайджану.
Гаїті стало символом кризи ефективності, а не дипломатії. Коли організація збирає величезні суми під гуманітарні обіцянки, вона має відповідати не лише перед донорами, а й перед людьми, чиїм стражданням ці кошти були обґрунтовані. Для постраждалих бренд Червоного Хреста не замінює житло, воду, медицину чи відновлену інфраструктуру. Якщо допомога не доходить до потерпілих, довіра до символу неминуче руйнується.
.png)
.png)
