Західні танки, які Україна отримала від партнерів після початку повномасштабної війни, нині значно рідше застосовують безпосередньо під час штурмових операцій. Причиною стала масова поява дешевих безпілотників, які зробили використання важкої бронетехніки на передовій надзвичайно небезпечним.
Про це пише The New York Times.
Ще кілька років тому танки західного виробництва вважалися одним із найбільш очікуваних видів озброєння для української армії. Після тривалих дискусій союзники погодилися передати Києву Leopard, Challenger та Abrams на початку 2023 року.
Однак до моменту їхньої появи на полі бою ситуація суттєво змінилася. FPV-дрони та інші безпілотники стали масово використовуватися для ураження бронетехніки, зокрема її найбільш вразливих ділянок.
Російські військові почали встановлювати на танках додаткові металеві конструкції та антидронові сітки. Спочатку такі рішення висміювали, однак згодом обидві сторони почали шукати способи посилити захист бронетехніки від безпілотників.
Зрештою важкі машини стали значно рідше залучати до штурмів. Водночас українські військові продовжують підтримувати танки у справному стані та тренувати екіпажі, очікуючи на можливість ефективніше використовувати їх у майбутньому.
Журналісти NYT побували в одному з лісових районів Харківської області, де українські військові приховують німецькі Leopard. Частина машин перебуває на ремонті або технічному обслуговуванні, інші залишаються в резерві.
Танки також використовують для евакуації пошкодженої техніки. Військові зазначають, що виконувати такі завдання безпечніше за несприятливої погоди — під час дощу, сильного вітру або низької видимості, коли активність безпілотників зменшується.
Військовослужбовці 33-ї бригади, яку свого часу частково сформували для роботи із західною бронетехнікою, регулярно проводять навчальні стрільби. Приблизно раз на два тижні екіпажі використовують бойові снаряди, щоб не втрачати необхідні навички.
Командири наголошують, що танкісти мають залишатися готовими до повернення бронетехніки на поле бою. Водночас військові змушені адаптуватися до нових умов і опановувати інші спеціальності, зокрема управління безпілотниками.
Один із бійців 33-ї бригади розповів, що вже пережив влучання в танк. Інший військовослужбовець зізнався, що за нинішньої інтенсивності застосування дронів волів би не використовувати бронетехніку без нагальної потреби.
Військові, які раніше працювали на танках, дедалі частіше навчаються керувати безпілотниками. Для частини з них це стало вимушеною адаптацією до характеру сучасної війни.
Водій танка з позивним Механ порівнював Leopard із радянським Т-64, зазначаючи, що керування західною машиною значно комфортніше. Водночас через скорочення практики він побоюється втратити навички.
Інші військові вже ставлять під сумнів доцільність використання дорогих танків для допоміжних завдань, зокрема евакуації пошкодженої техніки. Частина бійців вважає перспективнішим опановувати безпілотні системи.
У 33-й бригаді є військовослужбовці, які взагалі не працювали з танками. Наприклад, один із новобранців, який приєднався до підрозділу у 2025 році, займається ремонтом наземних роботизованих комплексів.
Інший військовий, який раніше був командиром танкового підрозділу, також перейшов до роботи з наземними дронами. Він пояснює, що під час роботи на танку екіпаж фактично не знає, чи зможе повернутися після виїзду на позицію.
Попри нинішні обмеження, українські військові не вважають, що ера танків остаточно завершилася. На їхню думку, бронетехніка може повернутися до активного застосування після технологічного оновлення.
Серед можливих напрямів називають оснащення танків системами штучного інтелекту та власними безпілотниками-перехоплювачами, які могли б захищати машини від атак FPV-дронів.
За словами одного з командирів 33-ї бригади, приблизно половина його батальйону вже пройшла перенавчання для роботи з безпілотниками. Це дозволяє зберегти військовослужбовців у строю та адаптувати їх до нових умов ведення бойових дій.
Водночас він вважає, що для масштабного повернення танків на передову потрібен серйозний технологічний прорив.
На його думку, майбутнє бронетехніки може бути пов'язане передусім із безпілотними платформами, які дозволять використовувати танки без прямого ризику для екіпажів.
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації в Силах оборони вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс "Циклоп V2". Його модифікації призначені для ураження як наземних, так і повітряних цілей, зокрема російських ударних безпілотників.
