Наближається улюблене свято дітей і молоді - за новоюліанським календарем День святого апостола Андрія Первозванного відзначають 30 листопада. Цього свята з нетерпінням чекає малеча, адже для них в цей день проводять веселу розвагу з кусанням Калити, а дівчата увечері збираються на вечорниці — поворожити на судженого.
"Апостроф" розповідає про свято та його традиції і обряди.
Андрій Первозванний — один із найшанованіших апостолів, який, за переказами, проповідував на землях, де згодом постала Київська Русь. У народній традиції цей день поєднує духовне шанування святого та давні зимові обряди.
.jpg)
Апостола називають «Первозванним», тому що він першим почув і прийняв поклик Ісуса Христа. За церковним переданням, саме Андрій благословив землі сучасної України, піднісши молитву до Бога з київських пагорбів. Святий вважається покровителем мореплавців, рибалок, а також тих, хто шукає свого життєвого шляху.
Свято Андрія — одне з найколоритніших і найулюбленіших свят пізньої осені. Воно увібрало в себе і церковні, і народні елементи, а найбільше всі чекають розваг і ворожіння, які розпочинаються з цього дня.
Головне дійство свята Андрія - давня народна гра "Кусання Калити". Цей круглий корж із житнього або пшеничного тіста з медом чи маком символізує сонце та є своєрідним оберегом.
Під час гри хлопці намагаються відкусити шматок калити, підвішеної на стрічці. Дійство відбувається так: хлопець сідає на коцюбу, "їде" до калити, а її охоронець — пан Калитинський — намагається завадити йому, жартуючи або мажучи сажею, якщо той засміявся.
За повір’ями, хто зможе відкусити Калиту і не отримати прочуханки від пана Калитинського, тому поталанить в особистому житті, він швидко знайде пару та буде щасливим у шлюбі.
Увечері напередодні Андрія молодь збирається на Андріївські вечорниці, аби спілкуватися, співати, грати в ігри та ділитися новинами.
.jpg)
Дівчата приносили рукоділля — вишивали, пряли, а хлопці розважали їх історіями та жартами. Вечорниці мали водночас серйозний і веселий характер: з одного боку — молодь могла придивитися один до одного, з іншого — було багато розваг, щоб розігнати зимову нудьгу.
Саме на вечорницях проводили більшість обрядів і гадань, тому атмосфера була особливо урочистою, цього вечора молодь могла чекати цілий рік, щоб більше дізнатися про симпатичного хлопця чи дівчину.
Але найочікуваніша частина ночі - це ворожіння на судженого. Дівчата вірили, що саме в цей час можна побачити майбутнього чоловіка або дізнатися, коли буде весілля.
Найпоширенішими ворожіннями є:
На воді та воску
Розтоплений віск виливали в холодну воду, а з фігур, що з’являлися, намагалися вгадати майбутнє.
На гребінці
Гребінець клали під подушку і просили, щоб приснився суджений зі словами: "Суджений мій, приходь мене розчісувати".
Звук
Дівчина виходила надвір і слухала: якщо з того боку гавкав собака — швидко буде сватання.
Кидання чобота
Дівчата закидали чобіт через хату, не дивлячись — куди носок чобота покаже, з того боку чекати нареченого.
Гадання на судженого по предметах
У миску клали різні предмети, що символізували професію чи долю майбутнього чоловіка (ключ — господар, хліб — працьовитий, монета — багатий, ніж — сильний характер).
Коржики і собака
Дівчата, що зібралися ворожити, повинні були замісити однією рукою тісто на коржики, причому воду на них тримали у роті і намагалися не говорити і не сміятися, щоб не пролити її. Спечені коржики давали їсти собаці: чий коржик з'їсть першим, та дівчина першою піде заміж.
Після веселощів увечері вранці 30 листопада всі йшли на святкове богослужіння, щоб помолитися святому Андрію Первозванному і попросити мудрості, миру та благополуччя. А вже після того вдома за столом збиралася вся родина. Оскільки дата припадає на час Різдвяного посту, на столі мають переважають пісні страви.
Як повідомляв "Апостроф", 27 листопада в США та інших країнах відзначають День подяки.
