Ескалація на Близькому Сході та загроза блокування ключових морських проток можуть підштовхнути світові ціни на нафту до тризначних значень, що потенційно вигідно Росії. Однак глобальна логістика вже адаптувалася до ризиків, а надлишок сировини в океанах і санкційний тиск на російський експорт нівелюють очікування Кремля на "нафтовий порятунок".
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
За його словами, попри повідомлення про обмеження руху в регіоні, танкерний трафік повністю не зупинився: протягом доби частина суден вийшла з протоки, а частина зайшла. У нинішніх умовах це виглядає незвично, адже раніше під час військових конфліктів у районі Перської затоки чи Суецького каналу морські маршрути повністю перекривалися, і судна були змушені обирати довші обхідні шляхи. Це значно збільшувало час доставки нафти — приблизно з 15 до 45 днів — і створювало дефіцит на ринку, що сприяло різкому зростанню цін. У такі періоди трейдери часто затримували розвантаження танкерів, очікуючи подальшого подорожчання.
Він повідомив, що ще з осені минулого року логістика світових поставок змінилася через санкції та геополітичну напруженість. Багато танкерів заздалегідь почали використовувати довші маршрути, оминаючи небезпечні райони. У результаті кількість нафти, що перебуває безпосередньо в морі, суттєво зросла: якщо раніше це було близько 110 мільйонів барелів, то згодом обсяги збільшилися до 120, 140 і навіть 260 мільйонів барелів. Це означає, що світ уже має значні запаси, і навіть у разі додаткових обмежень транспортування різкого дефіциту може не виникнути. Крім того, порти переповнені нафтою, і головною проблемою стає не її нестача, а навпаки — пошук покупців і місць для зберігання.
На думку аналітика, світова економіка зараз перебуває в стані "шахової партії", головною метою якої є перерозподіл енергетичного ринку. Росія стрімко втрачає свої позиції, які поступово переходять до Сполучених Штатів. Прогнозується, що до 2030 року частка США на ринку зросте вдвічі, значною мірою за рахунок витіснення агресора.
"Перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Росія мала 10% нафтового ринку, а Сполучені Штати — 11%. Аналітики зараз на повному серйозі говорять про те, що у 30-му році Сполучені Штати Америки будуть мати 23,8% цього ринку. Скоріш за все, ці додаткові 12% — це, як мінімум, 8% нафтогазового ринку, який буде просто-напросто відібраний у Російської Федерації", — підкреслив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він зазначив, що навіть попри велику кількість російських танкерів, їхня нафта залишається малозатребуваною через санкції та перенасичення ринку. Крім того, світова економіка наразі не демонструє стрімкого зростання, яке потребувало б термінового збільшення закупівель.
"Так, є багато цих танкерів з російською нафтою. Їх і вчора було там багато, і позавчора, і тиждень тому було багато, але вони нікому не потрібні, тому що проти них санкції", — пояснив експерт.
Закревський наголосив, що Китай навряд чи стане "рятівним колом" для російської нафти в разі падіння іранського експорту. Пекін дотримується жорсткої стратегії диверсифікації та не дозволяє собі залежності від жодного постачальника.
"Китай жорстко тримається розподілу оцих от напрямків у логістичній корзині енергоносіїв. Він ніколи ні від кого не підпадає в залежність. Ми вже неодноразово бачили, що після перших місяців запровадження санкцій, насправді Китай "допомагав" Росії. Фактично Росія намагалася десь позбутися цієї нафти, і тоді Китай з величезною знижкою забирав цю російську нафту. Точково він допомагає, але після того просто перестає закуповувати", — зауважив він.
Фахівець додав, що Китай уже підготував альтернативи в Африці, інвестуючи в залізниці та порти 37 країн, що дозволяє йому легко замінити будь-якого постачальника. Тим часом частка Росії на ринку продовжує скорочуватися, наближаючись до позначки 8% або навіть нижче.
За оцінками експерта, офіційно Росія наразі забезпечує близько 9,3% світового споживання нафти, яке становить приблизно 110 мільйонів барелів на добу. Водночас реальні показники можуть бути нижчими — приблизно 8–8,7%, і ця частка має тенденцію до подальшого скорочення. Через затримку статистичних даних остаточні висновки можна буде зробити лише через кілька місяців або навіть наприкінці року.
"Апостроф" повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати продовжать військові удари по Ірану до повного усунення чинного режиму, який він назвав терористичним та підтвердив смерть Хаменеї.
Вісім держав з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) ухвалили рішення збільшити обсяги видобутку нафти у квітні. Такий крок зумовлений порушенням поставок сировини на тлі воєнних дій в Ірані.
Читайте також: Після загибелі Хаменеї Іран переходить у "режим помсти": ризики закриття Ормузу і наслідки для світових ринків
