За давніми традицями в кінці зими в Україні святкують Масницю (Масляну) - останній тиждень перед Великим постом, коли проводяться пишні гуляння і ще можна їсти молочні продукти. Це не просто окремий святковий день, а цілий тиждень народних гулянь і духовної підготовки до Великого посту. Свято передує найважливішому періоду в церковному календарі, а його дати безпосередньо залежать від дня святкування Великдень. Саме тому Масниця і Великдень у 2026 році мають тісний календарний зв’язок.
"Апостроф" розповідає, коли у Масниці у 2026 році і чому цей святковий тиждень має таку назву.
У 2026 році православні християни відзначатимуть Великдень 12 квітня. За вісім тижнів перед ним відзначається Масниця - тиждень, коли вже заборонено вживати в їжу м'ясо. Після Масниці розпочинається Великий піст, який триватиме сім тижнів — з 23 лютого по 11 квітня. Це період духовного очищення, молитви та стриманості, який триватиме аж до світлого свята Великодня 12 квітня.
У 2026 році Масниця розпочалася 16 лютого й триватиме до 22 лютого включно. Цей період також називають Сирним або Сиропусним тижнем. У цей час уже не вживають м’яса, однак дозволені молочні продукти, сир, масло та яйця. Традиційно в ці дні готують млинці, вареники з сиром та інші страви, що символізують достаток і сонце.
.jpg)
Важливо зазначити, що дати Сиропусного тижня у 2026 році не відрізняються за старим і новим православним календарями, адже вони визначаються відносно Великодня, який усі православні святкують в один день.
Назва святкового тижня Масниця (Масляна) і Колодій мають давнє походження, яке сягає своїм корінням у язичницьку давнину.
Назви Масниця, Масляна та Колодій мають різне походження, але стосуються одного й того ж святкового періоду — тижня перед Великим постом. Кожна з них відображає окремий аспект традицій і світогляду наших предків.
.jpg)
Звідки пішли назви Масниця або Масляна
Ці назви пов’язані зі словом "масло". Упродовж Сирного тижня вже заборонялося їсти м’ясо, проте дозволялися молочні продукти — масло, сир, сметана, молоко. Саме тому тиждень і отримав назву Масниця — тобто час, коли основними стравами були "масні" (молочні) наїдки.
Особливо популярними були млинці, щедро змащені маслом. Вони символізували сонце — кругле, гаряче й золоте — і уособлювали прощання із зимою та зустріч весни. Таким чином, назва відображає як гастрономічну традицію, так і символіку достатку та тепла.
Походження назви "Колодій"
Назва "Колодій" має давніше, ще дохристиянське коріння. Вона пов’язана зі словом "колода" — шматок дерева або палиця. За народним звичаєм, упродовж святкового тижня жінки "народжували" символічну колодку, святкували її "хрестини", а потім "похорон". Це був жартівливий обряд, пов’язаний із продовженням роду та шлюбними традиціями.
Неодруженим хлопцям і дівчатам могли прив’язувати невелику "колодку" до руки чи ноги — як символ того, що вони не встигли одружитися протягом року. Щоб "відкупитися", потрібно було пригостити або дати викуп. Такий звичай мав і виховний, і соціальний характер.
.jpg)
Свято поєднало в собі язичницькі обряди проводів зими та християнську підготовку до Великого посту. Після прийняття християнства давні народні звичаї не зникли, а поступово переплелися з церковним календарем.
Раніше "Апостроф" розповідав, як в Україні святкують Масницю і які народні обряди та звичаї пов'язані з кожним днем тижня.
