У понеділок, 16 лютого, в Україні розпочалася Масниця — одне з найвеселіших і найсмачніших народних свят, яке передує Великому посту. У церковній традиції цей період називають Сиропусним або Масним тижнем — це останні дні перед постом, коли вже не вживають м’яса, але дозволені молочні продукти, сир, масло й яйця. За народною традицією Масниця символізує прощання із зимою та зустріч весни, а головною стравою цього тижня є млинці — круглі, рум’яні, як сонце.
"Апостроф" розповідає, які традиції пов'язані з кожним днем цього тижня і що треба обов'язково зробити.
За давніми традиціями кожен день Масниць має свою назву, особливі традиції, звичаї та навіть "обов’язки", адже головна суть святкування - не лише веселощі та смачні пригощання млинцями, а й останні дні перед Прощеною неділею, коли треба встигнути побути з родиною, подарувати своє тепло і приготуватися до зустрічі весни.
Понеділок — Зустріч
Святкування Масниці починається з понеділка - в цей день готують перші млинці і запрошують гостей. Господарі прикрашають подвір'я до святкування і роблять солом’яне опудало Зими. Перший млинець традиційно віддавали нужденним або поминали ними померлих родичів.
Млинці готують на будь-який смак і гаманець: з маслом, сиром, медом, сметаною.
.jpg)
Вівторок — Загравання
Цей день був особливо важливим для молоді, яка в цей день влаштовувала гуляння: каталися на санях, знайомилися та сваталися, а дівчата починали співати веснянок. Колись саме на Масницю женихи починали придивлятися до майбутніх наречених.
В цей день готують млинці з різними начинками — солодкими та солоними, а також вареники з сиром.
Середа — Тещині млинці
За давніми традицями в середу теща запрошувала зятя на млинці: у цей день накривають багатий стіл, приймають гостей і пригощають найкращими стравами.
Вважалося, що чим щедріше частування — тим кращими будуть стосунки у родині. І частування в цей день має бути найбагатшим: млинці з ікрою, грибами, сиром, сметаною, вареники та домашня випічка.
.jpg)
Четвер — Розгуляй або Широкий четвер
Із цього дня починалася так звана Широка Масниця. В народі починали влаштовувати пишні народні гуляння, проводили ігри та забави, спускалися з гірок, а також спалювали старі речі як символ очищення.
Саме в цей день свято набирає найбільшого розмаху — веселощі могли тривати і до ночі.
Господині готують в цей день млинці, сирники, налисники, а також пригощають гостей медовухою.
.jpg)
П’ятниця — Тещині вечорниці
Це день, коли вже зять запрошує тещу до себе на гостину і пригощає її усім найкращим. У п'ятницю готують частування для родичів дружини, демонструючи повагу до старших, а також дарують символічні подарунки для зміцнення сімейних зв'язків.
На Тещині вечорниці готують млинці, вареники та інші сирні страви.
Субота — Зовицині посиденьки
В цей день молода невістка запрошує в гості сестер чоловіка — зовиць, щоб ще ближче познайомитися з родиною. За традицією жінки обмінюються подарунками, пригощають одна одну та співають пісні. Це день вважається дуже важливим для налагодження стосунків у родині.
Готують млинці з різними начинками, пироги, узвар.
.jpeg)
Неділя — Прощена неділя
Прощена неділя - це найважливіший день Масниці. У цей день люди просять одне в одного пробачення за всі образи, щоб із чистим серцем увійти у Великий піст. Традиційно кажуть: "Прости мені", на що їм відповідають: "Бог простить, і я прощаю".
В цей день віряни відвідують недільну службу в храмі, а за спільним обідом миряться з рідними. Під час гулянь спалюють опудало Зими, що символізує прощання із холодом та всім поганим, і проводжають Масницю.
В цей день готують останні млинці перед постом, сирні страви, подають інші молочні наїдки.
Окрім млинців та гулянь, на Масницю прийнято багато спілкуватися з родиною і категорично заборонено сваритися, не можна нікому відмовляти у гостинності. Щедрий стіл на Масниці вважається запорукою багатого року і достатку в домі. А вже після Прощеної неділі починається Великий піст — час стриманості, молитви та духовного очищення.
Раніше "Апостроф" розповідав, які свята, події та традиції припадали на 16 лютого.
