Чисельність населення України на підконтрольній території скоротилася приблизно до 29 млн осіб, а народжуваність у 2025 році стала найнижчою за всю сучасну історію держави. Війна, масова міграція та хронічний стрес змінюють демографічну структуру країни, пришвидшуючи її старіння та зменшуючи кількість людей репродуктивного віку.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун.
За його словами, через війну та міграцію точну чисельність населення визначити складно, тому використовуються приблизні оцінки.
"За нашими оцінками зараз на підконтрольній урядовій території проживає приблизно 29 млн людей плюс-мінус мільйон", — зазначив він.
Він підкреслив, що Україна, як і більшість розвинених країн світу, продовжує демографічно старіти. Це означає збільшення частки людей старшого віку внаслідок зниження народжуваності та зростання тривалості життя. Війна посилила цей процес. Значна частина тих, хто виїхав за кордон, — це діти та люди працездатного віку, тоді як більшість людей похилого віку залишилися в Україні. У результаті частка літніх людей зросла. Після завершення війни частина мігрантів може повернутися, що дещо омолодить вікову структуру, однак загальна тенденція до старіння збережеться.
За його словами, у 2025 році зафіксовано найнижчий рівень народжуваності. Це пов’язано як зі скороченням чисельності населення, так і з війною та виїздом людей репродуктивного віку.
"Під час війни люди відкладають народження на кращі часи. І дуже багато людей репродуктивного віку виїхали за кордон", — зазначив він.
Ці дані стосуються лише підконтрольних територій, оскільки на окупованих територіях і серед громадян, які виїхали за кордон, точний облік не ведеться. Водночас зменшилася і кількість смертей, що пояснюється насамперед скороченням загальної чисельності населення. Основними причинами падіння народжуваності є війна, масова міграція людей репродуктивного віку та загальна невизначеність майбутнього. Під час воєн люди природно відкладають народження дітей, очікуючи стабільніших умов життя. Подібні тенденції спостерігаються в усіх країнах, що переживають воєнні конфлікти.
Додатково на народжуваність впливають економічні, соціальні та психологічні чинники. Ще до повномасштабного вторгнення більшість українських сімей планували мати двох дітей, однак на практиці дедалі поширенішою ставала модель однодітної сім’ї або бездітності. Це пов’язано з економічною нестабільністю, зміною життєвих пріоритетів, тривалим стресом і загальносвітовими тенденціями до зниження народжуваності.
Експерт наголосив, що після завершення війни різкого зростання народжуваності не очікується.
"Не буде бебі-буму. Бебі-бум — це стрімке підвищення народжуваності. Ми очікуємо так зване невеличке компенсаційне підвищення народжуваності. Але є така закономірність, що чим довше триває війна, тим менше цей ефект. В нас же війна чотири роки — це доволі великий період. Тому що у людей і здоров'я погіршується, родина розпадається, змінюються плани життєві", — зауважив він.
Крім того, після війни очікується поглиблення дефіциту чоловіків репродуктивного віку через надсмертність під час бойових дій. Якщо раніше гендерний дисбаланс починався після 30–35 років, то надалі ця межа може зміститися. Він повідомив, що ще до війни в Україні жінок було більше, ніж чоловіків, через вищу смертність серед чоловічого населення. Війна ще більше посилить цей дисбаланс, адже втрати на фронті та загалом підвищена смертність серед чоловіків зменшать їхню чисельність. Це також негативно впливатиме на майбутню народжуваність і демографічне відновлення.
За словами Гладуна, залучення іноземних мігрантів може частково допомогти відновленню економіки, однак не стане універсальним рішенням демографічної проблеми.
"Якщо ми сподіваємось, що приїдуть іноземці і покращать наше життя, то це марні сподівання. Вони будуть приїздити і заробляти гроші для себе", — зазначив він.
Він наголосив, що Україна має значний потенціал для збільшення тривалості життя населення, адже нині цей показник приблизно на десять років нижчий, ніж у країнах Європи. Зниження смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку, також може суттєво вплинути на демографічну ситуацію.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні зафіксовано одну з найгірших демографічних криз у світі через повномасштабну війну, що триває четвертий рік. Показник народжуваності в країні впав нижче одиниці, тоді як у Європі він становить 1,4, а в США – 1,6.
У грудні 2025 року Reuters писав, що Україна стоїть перед перспективою демографічного колапсу. Через війну країна переживає демографічну кризу і в майбутньому знадобляться мільйони людей, щоб відбудувати зруйновану економіку, а також, щоб мати змогу захистити себе у повоєнному майбутньому, якщо РФ знову нападе.
