Російська економіка входить у фазу стагнації, де нульове зростання доходів та банкрутство малого бізнесу стають новою нормою. Проте для путінського режиму соціальне незадоволення все ще не є критичним фактором, доки репресивна машина працює без збоїв.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів економіст, президент Міжнародного інституту Свободи Ярослав Романчук.

Він зазначив, що хоча малий і середній бізнес уже відчуває тиск через падіння попиту й інвестицій, навіть можливе закриття значної частини підприємств не стане визначальним фактором для влади, адже людські та економічні втрати не є пріоритетом для Кремля. Російське суспільство все ще має певний фінансовий запас, тому до справжньої економічної трагедії, яка б вивела людей на вулиці, ще далеко.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Ми маємо стагнацію, так, звісно, це темпи економічного зростання майже нульові. Навіть коли це буде падіння на 5-10%, це значно, це ще до трагедії багато часу. Так, звісно, ми маємо ситуацію, коли малий середній бізнес це відчуває, немає попиту, немає інвестицій, але для Путіна, котрий для його там мільйон два своїх громадян перетворити в гарматне м'ясо, це не ціна. Для нього тим більше банкрутство там сотень тисяч малих підприємств, взагалі ні цей фактор, котрий може повпливати на його там рішення провадити або ні війну", — пояснив Романчук.

Незадоволення серед населення накопичується, але масові протести малоймовірні, особливо у великих містах на кшталт Москви чи Санкт-Петербурга, де рівень життя вищий, а репресивний апарат працює ефективніше.

"Для Путіна, котрий мільйони своїх громадян зміг перетворити в гарматне м'ясо, це не ціна. Для нього банкрутство там сотень тисяч малих підприємств, взагалі не фактор, котрий може повпливати на його там рішення припинити війну", — зазначив економіст.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За словами Романчука, подібна практика замовчування проблем нагадує радянські часи і може призвести до значно сильнішого вибуху невдоволення, коли правда стане очевидною.

Він наголосив, що важливим фактором тиску на російську економіку є удари по енергетичній та експортній інфраструктурі, зокрема по нафтотерміналах. Такі атаки зменшують потенційні доходи Росії навіть попри високі ціни на нафту і можуть бути ефективнішими за санкції. Саме скорочення можливостей експорту, на думку експерта, є ключем до ослаблення економіки та зростання внутрішнього невдоволення.

"ЗСУ і ГРУ вони роблять краще, ніж всі санкції і адміністрація Трампа разом, тому що вони ліквідують потенціал Росії до експорту цих товарів. Я думаю, що ці операції треба поширювати, масштабувати, тому що тільки так Росія може довести російську економіку до рецесії і потім до цього бунту, котрий змінить Кремль", — підсумував він.

"Апостроф" повідомляв, що через санкції, далекобійні удари та зміни на світовому енергетичному ринку дефіцит російського бюджету у 2026 році сягнув приблизно 100 мільярдів доларів. Економіка країни-агресора залишається вразливою через повну залежність від енергосектору.