Норвегія опинилася в центрі європейських дискусій щодо того, як розблокувати передачу Україні понад €140 мільярдів російських активів, заморожених після початку повномасштабної війни. За інформацією європейських ЗМІ, уряд Осло розглядає можливість надати заставу у розмірі €100 млрд зі свого Суверенного фонду добробуту — найбільшого у світі. Таке рішення може стати фінансовою “парасолькою” для Бельгії, яка блокує механізм передачі коштів через ризики міжнародних позовів з боку Москви.
Бельгія зберігає у себе основну частину заморожених російських активів — понад €140 млрд, які планували використати як основу для “репараційної позики” Україні. Однак саме Брюссель проявив найбільшу обережність у питанні їх передачі, висловивши занепокоєння юридичною відповідальністю та можливими зустрічними позовами від Росії. Європейські інституції фактично зіштовхнулися з блокуванням механізмів, необхідних для запуску компенсаційної програми, попри те, що політична воля у ЄС та G7 до цього формально існує.
Інтерес Норвегії до вирішення проблеми пояснюється не лише політичною солідарністю з Україною, а й реальними можливостями країни. Суверенний фонд добробуту Норвегії має капітал близько €1,8 трильйона і вже давно є основою фінансової стабільності держави. За останні два роки на тлі енергетичної турбулентності в Європі країна отримала понад €109 млрд прибутку — результат різкого зростання цін на газ після російського вторгнення. Таким чином, Осло має ресурси, які дозволяють йому відіграти масштабну роль у створенні міжнародного механізму репарацій.
Якщо уряд Норвегії погодиться виступити гарантом на €100 млрд, це стане важливим сигналом для інших держав, що сумніваються у правовій доцільності передачі активів Україні. За оцінками експертів, такий крок зніме ключові перепони та дозволить запустити процедуру виділення Україні компенсацій за завдані війною збитки. Фактично, йдеться про створення першого в історії інструменту, який дозволить використати активи країни-агресора ще під час війни — не після завершення бойових дій чи підписання миру, а вже зараз.
У Євросоюзі й раніше обговорювали ідеї щодо використання доходів від заморожених російських активів, однак повноцінне вилучення коштів залишалося юридично заблокованим. Пропозиція Норвегії може стати компромісом, який дозволить розв’язати етичну та правову дилему: країни, які бояться гніву Кремля, зможуть діяти під захистом норвезьких гарантій, тоді як Росія втратить можливість використати правові інструменти для блокування рішень Заходу.
Для України це рішення має потенційно історичний масштаб. Надходження ресурсу у понад €140 млрд може закрити значну частину потреб держави: від відновлення інфраструктури до компенсації громадянам, підтримки енергосистеми та зміцнення оборонної промисловості. Йдеться про суми, які за масштабом співставні із річним ВВП України довоєнного періоду.
Осло наразі вивчає юридичні аспекти можливості участі у “репараційній позиці”, і хоча рішення ще не ухвалене, позиція Норвегії вже викликає значний резонанс у Європі. Умови, за яких Норвегія може надати заставу, не розкриваються, проте експерти вважають, що відповідний механізм може стати частиною ширшої архітектури післявоєнної відбудови України.
Фактично, на міжнародній арені формується нова модель відповідальності за агресію, заснована не на політичних деклараціях, а на реальних фінансових інструментах. Якщо Норвегія стане першим донором-гарантом, це може відкрити шлях і для інших країн Північної Європи, де сильні фінансові фонди та високий рівень політичної підтримки України.
Рішення про заставу у €100 млрд може стати поворотним моментом — як для України, яка отримає шанс на масштабні компенсації, так і для Європи, що може відпрацювати механізм притягнення агресора до відповідальності без очікування завершення війни. Саме тому пропозиція Осло вже називається одним із найпотужніших кроків у питанні перетворення декларацій про репарації на реальність.
Ми писали, що російські війська змінили тактику своїх ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов у етері телемаратону.
