Петиція про блокування російськомовних версій сайтів в Україні набрала необхідну кількість голосів, проте ситуація все ще потребує рішучих дій від парламенту та уряду. Саме онлайн-сфера залишається найбільш вразливою до російської пропаганди.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив колишній Уповноважений із захисту державної мови (2020–2025) Тарас Кремінь.
Він наголосив, що українська мова є єдиною державною мовою України відповідно до Конституції. Закон про мову, який чітко визначає її застосування у різних сферах, був ухвалений лише у 2019 році.
Зокрема, стаття 27 закону, що набула чинності 16 липня 2022 року, визначає, що стартова сторінка всіх інтернет-ресурсів та офіційних вебсайтів повинна бути українською, тоді як інші мови можуть використовуватися лише додатково.
Кремінь зазначив, що після повномасштабного вторгнення російськомовних офіційних сторінок майже не залишилося, проте загрози все ще існують.
"Українізація інтернету триває, але ми бачимо величезну кількість небезпек. Інтернет стрімко розвивається, і технології з використанням штучного інтелекту, зокрема російська пропаганда та наративи, продовжують проникати в наш інформаційний простір через соціальні мережі", — сказав він.
Кремінь підкреслив, що петиція щодо блокування російськомовних версій сайтів не є революційною, але посилює позицію закону та зобов’язує парламентарів враховувати національні інтереси та працювати незалежно від настрою, особливо під час війни та воєнного стану.
" Так само як парламент восьмого скликання заборонив соціальні мережі ВКонтакте та Однокласники. Верховна Рада, РНБО та президент особисто повинні заборонити або обмежити застосування Telegram-каналів на території нашої держави", — заявив Кремінь.
Окремо він зазначив, що ухвалено закон про оновлений переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, який виключає російську мову зі списку захищених.
Кремінь пояснив, що Хартія раніше була перекладена неправильно — з російської версії, що дозволяло Кремлю маніпулювати інформацією та звинувачувати Україну у нібито обмеженні прав національних меншин. Новий закон оновлює офіційний переклад Хартії з мови оригіналу і чітко визначає перелік регіональних та міноритарних мов, серед яких кримськотатарська, урумська, польська, чеська та румунська.
"Починаючи від самої назви і до змісту, Хартія говорила не про міноритарні, а про регіональні мови та мови національних меншин. І, відповідно, агенти Кремля внесли до переліку мов, які потребують захисту особливого статусу, російську мову", — повідомив він.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що електронна петиція на сайті Кабінету Міністрів України, яка закликає до повної заборони створення та функціонування російськомовних версій сайтів в Україні, набрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для її обов'язкового розгляду урядом. Автор звернення аргументує це необхідністю зміцнення інформаційної безпеки та мовної політики держави.
Раніше Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт №14120 “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов”. Таким чином російську виключили з переліку мов, захищених Європейською хартією.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська підтримує ідею блокування месенджера Telegram як необхідний захід для протидії російській пропаганді та ворожим наративам.
