Росія активно полює на українські мобільні вогневі групи, застосовуючи керовані дрони з елементами FPV-технологій. Один безпілотник відволікає увагу, інший завдає удару — така тактика значно ускладнює роботу ППО і змушує переглядати підходи до захисту.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков.

Він зазначив, що російські війська продовжують вдосконалювати тактику атак на мобільні вогневі групи, адже саме вони є однією з ключових і наймасовіших складових української протиповітряної оборони. Станом на 2025 рік таких груп налічувалося понад 600, тому вони залишаються пріоритетною ціллю для противника.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Експерт пояснив, що подібні підходи ворог застосовує вже давно, постійно їх модернізуючи.

"Подібні тактики росіяни почали застосовувати ще в 24-му році. Тоді це було побудовано на дещо інших принципах. Далі з розвитком та модернізацією шахедів почали встановлювати і додаткові функції, такі як, до прикладу, керування дистанційне", — зазначив він.

 

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Зокрема, спочатку використовували сенсори, які реагували на світло прожекторів і допомагали наводити дрони на позиції мобільних груп. Згодом ці технології суттєво вдосконалили: безпілотники отримали можливість дистанційного керування, що дозволяє значно точніше атакувати цілі.

Для цього окупанти інтегрують у повітряні платформи "Герань-2" рішення, які фактично перетворюють їх на "гігантські FPV-дрони". На заміну терміналам Starlink, використання яких було заблоковано, прийшли мережеві технології.

"Що стосується загального принципу, то воно виглядає як FPV-дрон, тільки на базі такого великого рішення як Іран-2 або Шахед-136. mesh-модем — це такий же самий передатчик, але він працює на значно меншій дистанції, але за рахунок того, що в одній групі дронів може бути до десятка подібних передавачів, вони тим самим збільшують ефективну зону покриття. З використанням mesh-модемів при вибудові ефективного ланцюжка передачі даних ця ефективна дистанція може бути і більшою", — сказав він.

За його словами, завдяки таким рішенням противник може керувати дронами на відстані понад 200 кілометрів і здійснювати точкові удари по важливих цілях, зокрема по мобільних вогневих групах. Оператори здатні змінювати маршрут польоту в реальному часі, використовувати рельєф місцевості та летіти на наднизьких висотах, що ускладнює їх виявлення.

Експерт наголошує, що головна складність у боротьбі з такими дронами полягає не стільки в їх знищенні, скільки у своєчасному виявленні. Сам процес ураження не надто відрізняється від боротьби зі звичайними "шахедами", однак через маневреність і змінну траєкторію їх складніше зафіксувати.

Керованість дозволяє оператору обирати траєкторії, недоступні для звичайних апаратів, що рухаються за заданими координатами GPS.

"Оператор може обирати найбільш вигідні для нього шляхи прольоту, користуючись складками місцевості, ховаючись за ними. Це все в свою чергу впливає не стільки на знищення, а про детекцію. Тобто, враховуючи те, що пілот намагається ускладнити момент свого виявлення, це і є одним з таких ключових аспектів, які нам говорять про складність загалом перехоплення подібних цілей. Росіяни у свою чергу намагаються теж адаптуватися під ті зміни роботи, до прикладу, засобів радіоелектронної боротьби", - сказав він.

Він додав, що Україна також розвиває власні далекобійні рішення, використовуючи подібні принципи навігації та зворотного зв’язку, що підвищує точність ударів по тилових об’єктах ворога.

"На сьогоднішній момент і наші розробники, вони теж мають дуже гарний досвід у компонуванні засобів зв'язку та навігації. Наші діп-страйки так само можуть бути обкомплектованими рішеннями, які базуються на подібних технологіях, або ж використовують інші технологічні аспекти, які можуть давати можливість передачі даних назад оператору і тим самим роблячи наші рішення ще більш ефективнішими", — сказав він.

"Апостроф" повідомляв, що Росія почала використовувати керовані "шахеди" для ударів по мобільних вогневих групах ППО. Військових закликали до маскування.

В Росії розпочинають серійне виробництво FPV-дрона з кільцевим крилом, який може долати відстань до 50 км.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА