Росія масово використовує червоні повідомлення та дифузійні запити Інтерполу для оголошення в міжнародний розшук критиків Кремля, стверджуючи, що вони нібито скоїли кримінальні злочини. За останнє десятиліття незалежний Комітет з розгляду скарг Інтерполу отримав на Росію втричі більше скарг, ніж на будь-яку іншу країну.
Про це повідомляє BBC.
Згідно з розслідуванням BBC та французького видання Disclosure, Москва систематично використовує списки розшуку Інтерполу для арешту політичних опонентів, журналістів та бізнесменів за кордоном. Тисячі файлів, наданих інформатором з Інтерполу, вперше розкривають масштаби зловживання Росією цією міжнародною організацією.
Аналіз документів показав, що за останнє десятиліття незалежний орган Інтерполу з розгляду скарг отримав більше звернень на Росію, ніж на будь-яку іншу країну — утричі більше, ніж на Туреччину, яка посідає друге місце. Крім того, скарги на запити Москви призвели до скасування більшої кількості справ, ніж у будь-якої іншої держави.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Інтерпол запровадив додаткові перевірки діяльності Москви, щоб запобігти будь-якому потенційному зловживанню своїми каналами для переслідування осіб у межах або за межами війни.
Однак витік документів свідчить, що це не зупинило Росію. Інформатор повідомив, що деякі жорсткіші заходи були непомітно скасовані у 2025 році. Представники Інтерполу у відповідь на запит розслідувачів заявили, що організація постійно вдосконалює механізми запобігання зловживанням, і наголосили, що щороку завдяки її роботі затримують тисячі реальних злочинців.
Інтерпол сам по собі не є глобальною поліцейською силою, але допомагає правоохоронним органам усього світу співпрацювати між собою.
Червоне повідомлення — це сповіщення для всіх 196 країн-членів із проханням знайти та заарештувати особу. Червоне дифузійне повідомлення — подібний запит, але надсилається лише окремим країнам. У статуті Інтерполу чітко зазначено, що організація не може бути використана "для здійснення будь-якого втручання або діяльності політичного, військового, релігійного чи расового характеру".
У BBC зазначають, що Інтерпол публікує лише дуже обмежені дані про незаконні запити на арешт і з 2018 року не розкриває, які саме країни є об’єктами скарг та розслідувань. Така нестача прозорості ускладнює оцінку масштабів проблеми, однак витік документів уперше дозволив побачити значно повнішу картину.
Один пакет файлів, переданий BBC, містить список скарг, поданих до CCF. Дані не є повними, але охоплюють широкий спектр країн. Там, де вказано державу, яка ініціювала запит на арешт, Росія фігурує частіше за будь-кого іншого — і так триває вже 11 років поспіль.
Файли також свідчать, що за останнє десятиліття щонайменше 700 осіб, яких розшукувала Росія, подали скарги до CCF, і щонайменше 400 з них домоглися скасування червоних повідомлень або дифузійних розсилок. Це більше, ніж у будь-якої іншої країни.
Окрім інформації про запити та скарги, інсайдер Інтерполу передав BBC тисячі внутрішніх повідомлень між окремими країнами через систему обміну даними організації, що розкриває ще один, менш формалізований механізм відстеження людей за кордоном.
У матеріалах також є приклади, коли іноземні правоохоронні органи відповідали на запити Москви щодо надання інформації. Зокрема, передавалися детальні дані про пересування союзниці Навального Любові Соболь та відомого перебіжчика Гліба Каракулова. Обмін інформацією щодо Каракулова відбувся вже після того, як Інтерпол оголосив про додаткову перевірку діяльності Росії.
BBC також отримала доступ до внутрішніх звітів Інтерполу за 2024 та 2025 роки, які свідчать про постійне занепокоєння керівництва організації діями Москви.
В одному з них високопосадовець висловлює російським делегатам "серйозну стурбованість" щодо "навмисного зловживання" системами Інтерполу, згадуючи випадки "кричущих порушень" правил організації.
Попри додаткові обмеження, звіти показують, що близько 90% російських запитів у 2024 році все ж проходили початкову перевірку. Водночас CCF у той самий період відхиляла приблизно половину російських запитів, на які надходили скарги. Це, зазначають автори розслідування, ставить під сумнів ефективність запроваджених заходів.
В одному зі звітів описується, як у 2024 році Росія намагалася накласти червоні дифузійні повідомлення на суддів і прокурора Міжнародного кримінального суду після того, як МКС видав ордери на арешт Володимира Путіна та ще одного російського посадовця за дії в Україні. Ці запити були відхилені.
Попри внутрішні застереження, у 2024–2025 роках в Інтерполі точилися дискусії щодо скасування додаткових обмежень для Росії. Схоже, рішення було ухвалене на користь Москви. Інформатор розповів BBC, що у 2025 році деякі з цих заходів були непомітно скасовані, хоча масштаб цього пом’якшення залишається незрозумілим. У відповідь на запити Інтерпол заявив, що не може коментувати це через "суворі правила обробки даних".
BBC не розкрила Інтерполу всі деталі витоку, щоб не наражати на небезпеку джерело. Однак, відповідаючи на запитання щодо проблем, порушених у розслідуванні, в організації заявили, що "стривожені тим, що низка звинувачень, схоже, походить від неправильного розуміння того, як працюють системи Інтерполу та CCF, або від фактичних помилок щодо даних та змін у системах Інтерполу".
"Неправдивим буде стверджувати, що ми надаємо пріоритет поліцейській співпраці, а не запобіганню зловживанням — Інтерпол дотримується своєї конституції, яка прямо забороняє використання наших систем для інформації, що має переважно політичний, військовий, релігійний чи расовий характер", — наголосили в організації.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що слідчий комітет Росії (СКР) оголосив у міжнародний розшук командувача Сил безпілотних систем України Роберта "Мадяра" Бровді. Москва заявила, що його дані подано до Інтерполу.
