Ескалація на Близькому Сході та погрози Ірану щодо блокування ключових транспортних маршрутів можуть суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв. Попри заяви окремих політиків про можливе зростання ціни на нафту до 200 доларів за барель, на формування вартості впливають не лише політичні заяви, а й реальні економічні фактори — попит, пропозиція та дії ключових геополітичних гравців.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів доктор економічних наук, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.
За його словами, хоча заяви влади Ірану про ціну у $200 за барель звучать загрозливо, для такого стрибка зусиль одного лише Ірану недостатньо. Водночас ірраціональність поведінки окремих світових лідерів створює нову реальність для глобальної економіки.
"Однієї країни, безперечно, недостатньо, але ми маємо справу ще з Трампом і з Путіним. І тому маємо трьох гравців, дії яких абсолютно ірраціональні, непередбачувані, і тому в цьому світі все можливо, тому що ми живемо в новій реальності. В економічній теорії це називається, знаєте, очікування, коли слова впливають на людей, люди починають очікувати негатив. Теорія раціональних сподівань — це так називається. Дії Ірану, вони абсолютно вже стали зрозумілі: зробити якнайбільшу шкоду всім країнам навколо і всьому світу, але особливо Сполученим Штатам, Ізраїлю і тим, хто їх підтримує", — пояснив економіст.
Експерт зазначив, що на формування цін впливають кілька ключових чинників. Перший — це очікування ринку, коли заяви політиків або новини формують у трейдерів відчуття ризику, що автоматично відображається у вартості нафти. Другий фактор — реальні події, такі як атаки на судна або блокування морських шляхів, що безпосередньо впливають на поставки енергоносіїв.
Він наголосив, що головним інструментом стримування цін може стати колективне рішення розвинених країн про вивільнення нафтових резервів. За словами Савченка, обсяги нафти, які адміністрація Трампа може вивести на ринок під тиском союзників, є безпрецедентними.
"Найбільше це зробить Трамп, його вимусили це зробити, він не хотів. Десь 180 млн, а буде вивільнено всього 400. Це дуже-дуже величезний обсяг нафти і, в принципі, він достатній для того, щоб ціна десь трималася на рівні 100 протягом 20 днів. Якщо війна закінчиться протягом 20 днів, то ціна може відхилятися від 100 і в плюс, і в мінус, але мої розрахунки показують — не більше ніж на 10–15%. Тобто можна пережити цей шок. Ці запаси є в усіх розвинених країнах. В Європі, насамперед у Штатах, Японії. Рішення приймаються колективно", — підкреслив він.
За словами економіста, дії Ірану спрямовані на максимальну шкоду США, Ізраїлю та їхнім союзникам. Водночас Дональд Трамп прагне завершити війну якнайшвидше через внутрішні політичні ризики, тоді як Ізраїль має на меті знищення ядерної та військової інфраструктури Ірану.
"Дії Ірану, вони абсолютно вже стали зрозумілі: зробити якнайбільшу шкоду всім країнам навколо і всьому світу, але особливо Сполученим Штатам, Ізраїлю і тим, хто їх підтримує. [...] Трамп, в принципі, має бажання закінчити цю війну якнайшвидше, тому що у нього проміжні вибори скоро почнуться. І тому мої очікування такі, що війна не може тривати, принаймні участь Сполучених Штатів у цій війні не може тривати більше ніж місяць, може навіть і менше", — підкреслив Савченко.
Він додав, що у разі затяжного конфлікту одних лише стратегічних резервів може не вистачити, що призведе до нового стрибка цін. У такому випадку світові економіки почнуть адаптуватися до нових умов — змінювати структуру виробництва, впроваджувати альтернативні технології та скорочувати споживання нафти.
Водночас основним вигодонабувачем від ескалації на Близькому Сході, за словами експерта, залишається російський режим. Зростання цін на нафту марки Urals дозволяє Кремлю продовжувати фінансування війни проти України, попри дефіцит бюджету.
"Є найбільший бенефіціар цієї війни — це Путін, да, його режим. Багатьом здається, що це Трамп прийшов на допомогу Путіну, щоб він не впав під тяжістю бюджетного дефіциту. Так, дійсно, Путін зараз почав заробляти. Не так сильно: його ціна на марку Urals злетіла до 100, але там 80–85 вони вже мають. А це достатньо, щоб воювати і далі. Якщо, звичайно, Збройні сили України не доведуть, що вони здатні нищити військовий потенціал Раші так само ефективно, як це роблять Штати і Ізраїль в Ірані", — зауважив Савченко.
Економіст також зазначив, що на кінцеву ціну пального впливають податки, зокрема акцизи. Україна поступово підвищує їх відповідно до зобов’язань перед Європейським Союзом. Водночас у кризових умовах уряд може тимчасово уповільнити цей процес або навіть знизити податкове навантаження.
Крім того, важливим кроком могла б стати активніша боротьба з монополіями на ринку нафтопродуктів і посилення конкуренції між постачальниками.
"Апостроф" повідомляв, що країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) домовилися про масштабне вивільнення нафти з надзвичайних запасів для стабілізації світового ринку. Рішення прийняли на тлі воєнного конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, що спричинив стрімке зростання цін на паливо та загрозу блокади поставок через Ормузьку протоку.
Послаблення санкційного тиску на російську нафту для Індії та можливість легалізації тіньового флоту РФ створюють небезпечні прецеденти на світовому енергетичному ринку. Попри намагання США втримати ціни на нафту від різких стрибків у 2026 році, такі рішення можуть обернутися фінансовим підкріпленням агресора та затягуванням війни в Україні.
