Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) домовилися про масштабне вивільнення нафти з надзвичайних запасів для стабілізації світового ринку. Рішення прийняли на тлі воєнного конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, що спричинив стрімке зростання цін на паливо та загрозу блокади поставок через Ормузьку протоку.
Про це повідомляє Апостроф, посилаючись на джерела Reuters, NHK та Yonhap.
У межах колективних зусиль 32 країни випустять на ринок загалом 400 мільйонів барелів нафти. Найбільший внесок зроблять Сполучені Штати — 172 мільйони барелів. Процес розпочнеться наступного тижня і триватиме близько чотирьох місяців. Президент Дональд Трамп підтвердив, що Вашингтон "трохи їх зменшить", маючи на увазі стратегічні запаси.
Японія також приєдналася до ініціативи, плануючи вивільнити рекордні 80 мільйонів барелів. Крім того, японський уряд запроваджує субсидії для нафтових компаній, щоб утримати роздрібну ціну бензину. Прем'єр-міністр Такаїчі пояснила такий крок ризиками скорочення імпорту сировини через бойові дії.
Південна Корея надасть 22,46 млн барелів нафти, що становить понад 5% від загального обсягу колективних дій МЕА. Представник міністерства промисловості Сеула зазначив:
"Південна Корея вважає, що тісна співпраця з МЕА цього разу значно сприятиме стабілізації міжнародного ринку нафти".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол підкреслив безпрецедентність ситуації:
"Виклики, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, є безпрецедентними за своїм масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували безпрецедентними колективними заходами".
Це вивільнення запасів стало шостим за всю історію існування агентства. Попередні рази до таких кроків вдавалися під час криз 1991, 2005, 2011 та 2022 років.
Як писав раніше "Апостроф", країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) мають намір вивільнити рекордний обсяг нафтових резервів на тлі ситуації на Близькому сході. Досягнуто домовленості про продаж 400 млн барелів аварійних запасів нафти.
