Малі молочні господарства в Україні стикаються з дедалі серйознішими труднощами, тоді як великі ферми продовжують збільшувати поголів’я та посилювати свої позиції на ринку.
Про це пише The Kyiv Independent.
Видання наводить історію фермерки Марини Грицик із Чернігівської області, яка демонструє масштаб змін у сільському господарстві. За її словами, у 2022 році мешканці її села утримували загалом 18 корів у приватних господарствах. Нині їх залишилося лише сім.
"До зими, ймовірно, не залишиться жодної", — розповіла Грицик.
За останні п’ять років кількість офіційно зареєстрованих господарств в Україні скоротилася приблизно на третину. Найбільше цей процес зачіпає невеликі ферми. За десятиліття поголів’я корів у домогосподарствах, де зазвичай утримують менше п’яти тварин, зменшилося приблизно на дві третини.
Водночас великі підприємства, навпаки, нарощують виробництво. Кількість ферм, де утримують від 1000 корів, збільшується. За прогнозами, у 2026 році підприємства вперше можуть виробити більше молока, ніж приватні домогосподарства.
За інформацією Продовольчого та життєзабезпечувального кластеру ООН, тривала війна, зростання вартості кормів, зниження прибутковості та труднощі зі збутом створюють для малих виробників ризик масштабної "сільської кризи". Генеральна директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк зазначає, що становище невеликих фермерів залишається надзвичайно складним, а частина середніх господарств також може бути змушена припинити роботу.
Повномасштабна війна додала до економічних проблем нові виклики. Частина працівників фермерських господарств мобілізувалася до Сил оборони, окремі земельні ділянки опинилися на окупованих територіях або постраждали від обстрілів. У прифронтових районах тварини гинули під час окупації та через атаки російських безпілотників.
Особливо складним періодом для фермерів є зима. У цей час витрати на утримання худоби зростають через необхідність закуповувати значні обсяги кормів, водночас надої традиційно зменшуються.
Втім, проблеми молочного сектору не обмежуються наслідками війни. The Kyiv Independent звертає увагу на ситуацію на світовому ринку: після надлишкового виробництва у 2025 році ціни на молочну продукцію знизилися, тоді як вартість добрив і пального зросла. Додаткового фінансового навантаження створюють і нові вимоги Європейського Союзу щодо здоров’я та добробуту тварин, виконання яких потребує від українських виробників додаткових інвестицій.
За словами Грицик, собівартість виробництва одного літра молока в її господарстві становить близько 13 гривень. У середньому ферми можуть реалізовувати молоко приблизно по 15 гривень за літр, однак невеликим виробникам переробники іноді пропонують лише 9 гривень.
"Багато людей, які могли собі це дозволити, продали худобу та поїхали. Люди не мають грошей, щоб купувати нашу продукцію. А ми не можемо опускати ціну ще нижче через високу вартість кормів", — пояснила фермерка.
Додатковий тиск на українських виробників створює конкуренція з європейською продукцією. Як зазначає видання, українські підприємства працюють за умов вищих витрат, тоді як виробники в ЄС можуть користуватися податковими перевагами, субсидіями, дешевшою логістикою та доступнішими інвестиційними ресурсами.
Особливо помітною ця конкуренція стала на ринку сиру. У деяких випадках імпортний сир в українських магазинах продається за ціною, співставною з вітчизняною продукцією, або навіть дешевше.
На цьому тлі український молочний сектор поступово укрупнюється. Великі господарства мають можливість виробляти значні обсяги молока, домовлятися про вигідніші закупівельні ціни та вкладати кошти в сучасне обладнання, корми й селекцію.
Водночас екологічні організації звертають увагу на потенційні ризики надмірної концентрації виробництва. Серед них — додаткове навантаження на ґрунти, пасовища та навколишнє середовище.
Уранці 24 вересня російські війська завдали удару по агропідприємству у селі Стара Гнилиця на Харківщині. Внаслідок атаки загинули шестеро людей.
