Доля багатомільярдного репараційного кредиту для України наразі залежить від позиції бельгійського уряду та країн, які орієнтуються на політику Дональда Трампа.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив голова Українського центру безпеки та співпраці Юрій Романюк.
За його словами, Москва чинить прямий тиск на бельгійських чиновників через спецслужби та дипломатичні канали, залякуючи можливими наслідками у разі передачі коштів Україні. Водночас, за оцінкою експерта, не менш відчутним є вплив з боку адміністрації Дональда Трампа, яка застосовує військово-технічні важелі, зокрема питання постачання бойових літаків.
"Тиснуть всіма можливими факторами. Трамп затримав надання Бельгії F-35, а нам, відповідно, затримала Бельгія F-16", — сказав він.
Романюк наголосив, що Угорщина та Словаччина, які перебувають у зоні політичного впливу Трампа, до останнього блокуватимуть рішення щодо передачі заморожених російських активів, якщо для його ухвалення знадобиться консенсус усіх 27 країн ЄС.
"Вони знають, що за їхньою спиною стоїть Трамп, і вони виконують його волю", — зазначив експерт.
Він також звернув увагу на те, що Бельгія побоюється можливих судових позовів з боку Росії у разі конфіскації активів. За його словами, Європейський Союз досі не надав чітких гарантій спільної відповідальності та правового захисту для країн, які зберігають російські активи, що й пояснює обережність окремих урядів.
"Бельгія — уряд переляканий, має свої інтереси. Він боїться, окрім усього іншого, судових переслідувань, що потім Бельгія сам на сам залишиться в судових протистояннях і вимогах від Російської Федерації, бо Європейський Союз, на жаль, за стільки часу не надав їм гарантій безпеки, дольової участі і розподілу можливих судових претензій", — сказав він.
Романюк зазначив, що Україна зрештою отримає доступ до значної частини коштів із заморожених російських активів — якщо не найближчим часом, то на початку наступного року. Він нагадав, що Велика Британія вже передає Україні свою частку таких ресурсів і чинить тиск на російських олігархів.
"Апостроф" повідомляв, що напередодні саміту лідерів ЄС у Брюсселі виникла гостра дипломатична напруженість через плани використання заморожених активів РФ для фінансування України. Адміністрація Дональда Трампа здійснює "безпрецедентний тиск" на європейські столиці, намагаючись заблокувати виділення 210 млрд євро, що загрожує єдності Європейського Союзу та фінансовій стабільності Києва.
США лобіювали кілька країн Європейського Союзу, щоб заблокувати план ЄС використати заморожені активи російського Центробанку для репараційного кредиту Україні.
Бельгія виступила проти пропозицій Єврокомісії щодо розблокування кредиту для України на 210 мільярдів євро із заморожених російських активів.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц оцінює шанси досягти угоди країнами Європейського Союзу (ЄС) про надання Україні заморожених російських активів як "50 на 50".
Мерц зауважив, що Євросоюзу необхідно підтримати рішення про "репараційну позику", адже Україна потребуватиме фінансової підтримки ще щонайменше два роки після того, як у першому кварталі наступного року завершиться поточний раунд фінансування країнами єврозони. Рішення вимагає ухвалення попри застереження.
