Роботизовані кулеметні турелі з машинним зором уже збили перші російські реактивні дрони "Герань-5", підтвердили у Повітряних силах ЗСУ. У Києві встановили понад 12 таких комплексів, ще вісім з'являться на Київщині. Турелі стали одним із чотирьох напрямків, якими Україна намагається переломити ситуацію з реактивними "Шахедами", що їх ППО поки збиває лише приблизно в половині випадків.
Детальніше про це – у матеріалі "Апострофа".
Чому реактивні "Шахеди" складно збивати
Лише за тиждень Росія запустила близько 900 реактивних "Шахедів" і ще приблизно тисячу звичайних. Про це президент Володимир Зеленський сказав 4 жовтня на пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Звичайні дрони українська ППО збиває на рівні 85–92% залежно від того, наскільки комбінованою є атака. З реактивними показник значно нижчий: близько 50–55%, іноді до 60% завдяки авіації.
"Складно з реактивними "Шахедами", тому що не все залежить від того, що виробляється в Україні. Є питання з двигунами тощо. Але ми на цьому шляху і розвиваємо цей напрямок", — пояснив Зеленський.
Чотири види зброї проти реактивних дронів
Президент назвав чотири напрямки, які мають посилити захист. Перший — 20-міліметрові снаряди для гармат винищувачів F-16.
"F-16 дуже сильно допомагають, а 20 мм амуніція добре працює. Зараз ми працюємо над тим, щоби 5-6 тисяч відповідної амуніції у нас було на добу. Це дуже непросте завдання, ми над цим працюємо і дякуємо Німеччині також за підтримку цього напрямку", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Другий — реактивні дрони-перехоплювачі. Найкращий результат серед них, за словами Зеленського, показують "Барси":
"Це дрони далекобійні, які майже як ракети. І зараз вони показують відсоток, десь 30%. Поки що таке збиття, але воно зростає".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Німеччина фінансує виробництво двох тисяч таких перехоплювачів.
Третій — програма малих ракет, назву яких президент не розкрив.
"Їх кілька видів. Ми вочевидь побачимо результат в цьому місяці — в кінці, у другій половині цього місяця ми розраховуємо побачити результат", — анонсував він.
Четвертий напрямок — роботизовані турелі.
"Будуть десятки цих турелей на різних об'єктах. І будемо захищати, як можемо", — сказав Зеленський.
Що таке роботизована турель
Слово "турель" походить від французького tourelle — "башточка". Це установка для кулемета чи гармати, яка обертається в горизонтальній і вертикальній площинах. Роботизовані турелі самостійно розпізнають цілі та наводяться на них, а оператор, який може перебувати далеко від об'єкта, лише підтверджує відкриття вогню. В Україні такі системи працюють із калібрами від 7,62 до 12,7 мм, зокрема відомо про застосування турелі Sky Sentinel з кулеметом M2 Browning проти "Шахедів".
Головна перевага — швидкість реакції й менша кількість людей. Заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко раніше розповідав, що експериментальні батареї з турелями вже прикривають об'єкти енергетики і в рази зменшують витрату боєприпасів.
Військові, які вже працюють із турелями, підтверджують, що екіпаж потрібен значно менший:
"Це повністю українська розробка. Ми і не вірили, що будемо працювати так модернізовано. Не будемо мерзнути стояти на вулиці, а просто можна сидіти в машині і керувати дистанційно. Перевага цієї зброї в тому, що не потрібен великий екіпаж — п'ятеро і більше військовослужбовців. Тут вистачає двох-трьох, які знаходяться безпосередньо в транспортному засобі і керують установкою дистанційно за допомогою джойстиків".
Турелі отримують і регіони. Наприклад, Сумщина отримала п'ять роботизованих турелей загальною вартістю 40 млн грн для боротьби з дронами — від FPV до реактивних "Шахедів".
Скільки турелей у Києві і де їх ставлять
За словами Зеленського, у столиці вже встановили понад 12 турелей, а на Київщині додатково з'являться вісім бойових модулів під кулемети 50-го калібру. Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що турелі встановлюють, зокрема, на мостах.
Це рішення не випадкове. Від 1 жовтня Росія щонайменше чотири рази атакувала Південний міст у Києві. Після кількох влучань пошкоджено мостову опору, дорожнє полотно і захисне полотно метрополітену, міст повністю перекрили, а на інших переправах, зокрема Північному мосту, під час тривог обмежують рух.
За словами Ігната, турелі — лише частина ешелонованої оборони:
"Застосовуються і "Шилки", і "Гепарди", і, власне, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі, роботизовані турелі, які зараз ставлять теж і на мостах. Це все в комплексі складає системну протиповітряну оборону, щоб кожен у своєму ешелоні міг знищити якомога більше цих повітряних цілей".
Речник також звернувся до киян із проханням не фотографувати засоби ППО на мостах.
"Побачили ви на одному з київських мостів "Гепард"? Не потрібно його виставляти в інтернет і продавати на російські пабліки за 500 гривень цю фотографію. По-перше, це заборонено законом, по-друге, це призводить до того, що вони роблять мости своєю "законною целью", як вони пишуть", — наголосив Ігнат.
За його словами, командування змушене розставляти техніку в густонаселеній міській забудові так, щоб залишався простір для збиття якомога більшої кількості ворожих дронів.
Чи збивають турелі реактивні "Шахеди"
Перші результати вже є.
"Є вже збиття реактивних БпЛА, навіть "Герань-5" з тих самих турелей", — заявив Ігнат в ефірі телемарафону.
Він зізнався, що спершу скептично ставився до здатності кулеметної установки влучити у швидкісну ціль. За його словами, саме машинний зір і штучний інтелект виключили людську помилку та покращили технічні розрахунки, що дозволяє працювати навіть по реактивних цілях.
Водночас у Повітряних силах визнають обмеження: радіус дії турелі невеликий, бо основна зброя на ній — кулемет. Тому турелі не замінюють ракетну ППО і перехоплювачі, а закривають останній рубіж — точковий захист конкретного об'єкта.
Чому без автоматики реактивні дрони не зупинити
Головна проблема — швидкість. Реактивні "Шахеди" летять приблизно втричі швидше за звичайні з бензиновими двигунами. Людині потрібно більше часу на реакцію, ніж комп'ютеру, а ще людина втомлюється й помиляється. Навіть оператори дронів-перехоплювачів стикаються із затримкою сигналу: коли сумарна швидкість зближення перевищує тисячу кілометрів на годину, мілісекунди затримки перетворюються на сотні метрів відхилення.
Військовий оглядач BBC News Україна Ілля Абішев пояснює, чому без автоматизації тут не обійтися:
"Що швидше рухається ціль, то важче в неї влучити. Мобільні вогневі групи непогано зарекомендували себе в боротьбі з дронами з бензиновим двигуном, але навіть їм рідко вдається збити всі. А збивати реактивні безпілотники, швидкість яких утричі вища, ніж у звичайних, — це вже на межі людських можливостей. Стрілець має опинитися в потрібному місці в потрібний момент".
За словами Абішева, керування перехоплювачами проти швидкісних цілей теж потребує автоматизації, бо зображення до оператора і його команди до дрона надходять із затримкою, а до цього додається ще й час людської реакції.
"Штучному інтелекту та його допоміжним системам — машинному зору, автоматичному наведенню тощо — не притаманні людські слабкості, але їхні власні недоліки ще належить довго вивчати й виправляти", — підсумовує оглядач.
Нагадаємо, 5 жовтня "Апостроф" писав, що у Києві встановили 12 автоматичних турелей для боротьби з реактивними "Шахедами". Такі системи й надалі встановлюватимуть у столиці. Під час повітряних тривог киянам радять не перебувати біля вікон.
